Розділ «ДЕЙСТВИЕ ВТОРОЕ»

Ратуй мене,

Зашити від напасти!

Озьми своє ружжо страшне

Та стрельни в Уляну,

Ой, чим іти за нелюба,

Лучче лягти в яму.

Озьми свою шаблю гостру,

Зрубай мене разом!

Без милого Олексія

Вмру одним я часом.

Ой дядечку,

Голубчику,

Прошу тебе,

Ратуй мене,

Не дай мені пропасти!

Скорик. Нєт, сєво не мажу сделать. Я присяжной чалавєк, абєщал Павлу Кандзюбє ітить за рушниками і довжон сдержать слово. Только вот што: на сватаньї в палавіну буду брехать і разхвалювать дурного Стецька, а так, з воєннаво артикулу, закину і усьо дело около пальця зверну; а завтра прийду та й буду атаковать стару Шкуратку; я знаю, у нєй уся сила. А когда што не то, так ми і наговорною водицею попоштуєм, татчас сдасться і думкою палево кругом! (Поет).

Уж недаром ми хадили,

Скрозь в паходах ізслєдилн,

Знаю, знаю весь обряд,

Дело всьо зведу на лад.