Розділ «ДЕЙСТВИЕ ВТОРОЕ»

Та же улица.

ЯВЛЕНИЕ ПЕРВОЕ

Скорик (выходит с другой стороны дома Прокопова). Што за пріятной оцей Харкові Єй, істинно! і за границею таково не видал!. Таки што хозяїн, то і доброй чалавєк. Той тєбя просіт абедать, другой на кунпанию; та всьо с потчиванньом та з ласковим словом. Вот усю Туреччину, Францію і Рассею прахадили, а нєтутє такого приятного города! То-то Харковская Русь-матушка! Та так усі нашаво брата поважають! Ні хрестини, ні свадьба у знакомих не буваїть, штоб без меня та абашлось. Правда і то, што уж ніхто так парядка не дасть, как я. (Нюхает табак из тавлинки и вздыхает). Павидав-таки світу я на свайом віку! I где-то не пабував? Так куди мужику протів нашаво брата справиться-та, хоч у дружках, ілі у старостах, алі у кумах. Все закони знаю, аттаво і усе ка мне. Вот і у вечеру пайдьом старастаю девку сватать; так акрама таво, што от Шкуратихи рушник шумит, та і старой Кандзюба на радощах, што засватаю сина йово дурака, чим-небудь таки паступиться. Вот і будет на табак. (Смеется). В свєті тольки живи умеючи, а то не пропадьош з голоду. (Поет).

Лиш умей за дело взяться,

Можно всюди поживляться;

В поле бий, коли, руби, —

Дома денежки бери.

Подпускай девчатам ляси,

Старим бабам балянтраси;

Сам же в оба лиш смотри,

Да з них денежки бери.

В свєті много чудаков;

Ох! і не без дураков;

Только ім не говори,

Молча деньги з них бери.

Не один на свєті я —

Лекар, купчик і судья

Правдой в свєті не живьот

І, где можно, знай берьот.