Розділ «ДЕЙСТВИЕ ВТОРОЕ»

ЯВЛЕНИЕ ВТОРОЕ

Скорик и Алексий.

Алексий (выходит в задумчивости). Ходив, ходив – а все-таки не знайшов свого щастя. Був і на кладбищі, позавидовав покійникам: їм-то ні печалі, ні воздиханія, як співають дяки. Лежать собі і вже ні об чім не думають; а наш братчик терпи! Думай собі та гадай, та нічого не видумаєш. (Поет).

Горе, лихо, пропадаю!

Де сховатись від біди?

Смерть найти я де, не знаю;

Від люден куди втекти?

Ой, хожу я і блукаю,

Як те сонце в крузі!

Куди їду – що шукаю?

А все серце в тузі!

Горо крута – розступися,

Лісу темний – розійдися,

Річко бистра – піднімися,

Вся звіряка – ізбіжися…

Погубіть мене мерщій.

Коли хочеш, щоб пропасти,

То живи серед людей.

Від їх бід і від напасти

Швидше вмреш, чим від звірей!