Розділ «В катакомбах»

а в хаті бруд. Приходь до мого краму,

я мила дам без грошей, певне, пан ваш вам жалує його.

Неофіт-раб (з ледве скритою насмішкою)

Либонь, що так!

Старий диякон

Ти, може, часом голодуєш, брате, – здебільшого погани зле годують своїх рабів, – то ти приходь до нас щотижня на агапи у неділю (се в нас такі обіди для убогих),

там матимеш поживну добру страву для тіла і для духа. Бо часами,

як покінчиться вже трапеза вбогих,

приходять і єпископ та найстарші Христової зажити крові й тіла,

подати нам науку благочестя,

умити ноги браттям. Ти приходь на дворище до мене. Я олійник,

Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя. Всяк тобі покаже,

де мешкає «отой дивак-багач,

що любить годувати всю голоту». Се так про мене гомонять погани.

Неофіт-раб (нічого не відповідає дияконові і стоїть який час мовчки, вхопившись за голову)

До чого я дожився! Лихо тяжке!

Жебрущим дідом замолоду став!..

Кого мені клясти? Чи свого батька,

що за довги продав мене в неволю?

Чи ті довги, чи того багача,