Розділ «В катакомбах»

хоч звав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу…

Патрицій

Брате мій,

ти напути на нашу віру жінку,

тоді вона вже плакати не буде по марних світових розкошах.

Неофіт-раб

Пане! – чи пак у вас тут кажуть «брате», – знаєш,

не зважуся я жінки навертати на нову віру. Хай вже ліпше плаче по чистих шатах та по панській хаті,

ніж має плакати по чистоті душі своєї й тіла. Врятувати вона однаково себе не може,

та що їй з того, коли буде знати про гріх і святість. Краще хай не знає.

Єпископ

Хто по неволі согрішив, той чистий.

Неофіт-раб

Та ми, раби, самі не раз не знаєм,

що робим по неволі, що по волі… Гріх чи не гріх, а мука зостається… Сказати тяжко… я не знаю сам,

чи то моя, чи панськая дитина… Люблю дитину й часом ненавиджу…

Стара жінка

Гріх ненавидіть, то ж дитя невинне.

(Глянувши на єпископа, замовкає.)

Єпископ