Розділ «ОПОВІДАННЯ ДРУГЕ (РОКИ 1590-1648). БОРОТЬБА ЗА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ З-ПІД ПОЛЬЩІ»

Для лакомства нещасного.

В тій галері од пристані далеко відпускали,

Чорним морем далеко гуляли.

Проти Кафи-города приставали,

Там собі великий та довгий опочинок мали.

То представиться Алкану-башаті,

Трапезонському княжаті, молодому паняті,

Сон дивен, барзо дивен напрочудо.

То Алкан-баша, Трапезонськеє княжа,

На турків-яничар, на бідних невольників покликає:

«Турки, каже, турки-яничари,

І ви, біднії невольники,

Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати,

Міг би йому три гради турецькі дарувати;

А котрий би міг бідний невольник одгадати,

Міг би йому листи визвольні писати,

Щоб не міг ніхто ніде зачіпати».

Сеє турки зачували, нічого не сказали;

Бідні невольники, хоч добре знали,

Собі промовчали.