Розділ «ОПОВІДАННЯ ПЕРШЕ (РОКИ 1483-1589). ПРО ПОЧАТОК КОЗАЧЧИНИ І БОРОТЬБУ ЇЇ З ТАТАРАМИ ТА ТУРКАМИ»

На шляху битім ординськім,

То не ясний сокіл літає —

То козак Голота, сердешний, добрим конем гуляє.

Ой, став татарин ік йому приїжджати,

Став тугого лука напинати,

Сердешного козака Голоту стріляти-рубати,

То козак Гилота нагайкою стріли одбиває.

Ой, на татарина скрива, як вовк, поглядає.

«Ой ти, татарин старий, бородатий,

Да на розум небагатий!

От тепер твого одного коня вороного

Поведу до шинкарки пропивати.

А другим твоїм конем вороним

По городу Килії гуляти, —

Ой, гуляти, гуляти, гуляти

Да єдиного Бога споминати!»

Ти між козаками не бував,

І козацької каші не їдав,

І козацьких жартів не знаєш…

Десь у мене був з кулями гаман, —