Розділ «Елегія про перстень ночі»

і бачать іскри голубі.

Співають на дахах сновиди,

осріблюються краєвиди,

шумлять, мов ліс, в кімнатах стіни,

і місяць мертвий, місяць синій

відчиняє п’ять брам ночі

над містом чорним та іскристим.

Тьмяніють ліхтарів вогні,

і в шиби стріли б’ють сріблисті -

це стріли зір на вишині.

Зриваються слова з скрипок,

в краси одчаю скам’янілих,

і знов з портрета, з срібла рам

мальований на полотні

до мене кличе мій двійник.

Як я, шалені пише вірші,

і рецитує, і співа,

і, замінившися в музику,

портрет, співаючи, майне.

Тоді червона пляма крику