Куліш у пеклі
Бо в дурнів перед він веде».
ХХХ
«Шкода про те вже й споминати! —
Рече тоді Мартиримян. —
На те його родила й мати,
Щоб грішми набивав гаман.
Се й є широка та дорога,
Що душмани веде від бога…
Та годі! цур їм! аж лящить
В ушу вже в мене від їх крику,
Від біснуватого їх зику…
Не легко й нам сюди ходить.
ХХХІ
За деякі гріхи мушкета
З-за спини й досі я не збувсь;
Вкриває знов мене саєта
І в панський знов сапян обувсь,
І бороду мені знов голять,
До морди лядської неволять
Чорти, мов давні козаки;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня третя“ на сторінці 17. Приємного читання.