Куліш у пеклі
Ідуть на нашу мертву Русь, —
Рече Мартиримян, – се дикі
Уми плетуть хвалу комусь,
Хвалу Некрасову-поету,
Що річку каламутну Лету
В пустині жизняній знайшов
І через неї, повен слави,
До кривомовної орави
Душею мертвою прийшов.
ХХХVІІІ
Не всі ж бо тут, як той розбійник,
Що в темних розумах засів
І волі й правди ненавидних
Собі гніздо в їх серці звів,
Не всі, що чуєте, – гукають,
Московську велич проклинають,
Ойойкають, мов жидова, —
Не всі вони мерці. Між ними
Єсть і такі, що ще живими,
Законом дивним єстества,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня третя“ на сторінці 21. Приємного читання.