Куліш у пеклі
Таке жорстке промовив слово
Та й одвернувсь Мартиримян…
Писаку, ледве вже живого,
Окрив знов смород і туман.
«І звідкіля той Карпик взявся,
Під мене ницо підлизався,
Що дав йому сан докторця!
Тепер і мучся безустанку
Щодня, щовечора, щоранку
За брехуна в брехні отця!»
ХХІХ
«Він сам брехун! Я добре знаю
Сіпаку, – тут Ісько озвавсь.
Під мене, по свойму звичаю,
За Флетчера він підкопавсь…
Подвижник, бачите, науки:
Йому не попадайсь у руки,
А то в застінок поведе!
Там з тебе видавить олію
За всяку вчену різноцію:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня третя“ на сторінці 16. Приємного читання.