Куліш у пеклі
На друзів залюбки дивився
Мартиримян і веселився:
Не попустив би ні Панька,
Ні запорожця Матиринки,
Що зроду не вживав горілки
І смерть зустрів натощака.
ХХV
«Ходімо дальш між мертві душі! —
Рече до них Мартиримян.
Хоч затулятимете й вуші,
Блукаючи по вертепам,
Да мусите чинити волю
Того, хто старший надо мною.
Недармо я сюди прийшов —
У царство брехень та омани
Крізь темряву, дими й тумани
До вас із неба шлях знайшов».
ХХVІ
Аж слухають – всі переважив
Якийсь голос презичний.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня третя“ на сторінці 14. Приємного читання.