як вихор через море льодове.
Не треба їй ні сліз, ні спочування,
їй треба тільки волі і простору.
Так божевільний волю здобуває,
щоб гнатися на безвість до загину…
Летить безумна пісня – стережіться!
Бо жаль ваги не має, так, як смерть!
01.02.1901
«Якби вся кров моя уплинула отак,..»
Якби вся кров моя уплинула отак,
як сі слова! Якби моє життя
так зникло непримітно, як зникає
вечірнє світло!.. Хто мене поставив
сторожею серед руїн і смутку?
Хто наложив на мене обов’язок
будити мертвих, тішити живих
калейдоскопом радощів і горя?
Хто гордощі вложив мені у серце?
Хто дав мені одваги меч двусічний?
Хто кликав брать святую орифламу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відгуки » автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ритми“ на сторінці 8. Приємного читання.