в ній щось було таке смутне, криваве,
та як згадати? Пісня та лунала
давно, давно…
А потім зник би й відгук —
і на воді ще б колихались тільки
мої квітки, що не пішли зо мною
на дно ріки. Плили б вони, аж поки
в яку сагу спокійну не прибились
до білих водяних лілей, – там стали б.
Схилялися б над сонною водою
беріз плакучих нерухомі віти,
у тихий захист вітер би не віяв;
спускався б тільки з неба на лілеї
і на квітки, що я, безумна, рвала,
спокій, спокій…
3.12.1900
«…Ні! я покорити її не здолаю,..»
…Ні! я покорити її не здолаю,
ту пісню безумну, що з туги повстала,
ні маски не вмію накласти на неї,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відгуки » автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ритми“ на сторінці 5. Приємного читання.