TextBook Із днів журби
сон, мов свічку, загасив,
чар її і в сонне царство
тіні дійсності вносив.
Все, що я кохав безмежно
і що зрадило мене,
все, що стратив, тут до мене
підняло лице сумне.
Молоді, гарячі сльози
тут, мов рожі, зацвіли
по стежках отих тернистих,
де колись вони плили.
Молода палкая туга,
мов жебрачка в лахманах,
все чогось іще шукала,
топчучи зарослий шлях.
Тільки віра молодая,
мов загашений огень:
купка попелу лишилась,
обгорілий, чорний пень.
І нараз пропали чари,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Із днів журби » автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „В плен-ері“ на сторінці 10. Приємного читання.