Із днів журби
сонце глипнуло в вікно!..
Я прокинувся. Чи справді?
Все те ще не так давно?
Я ще не старий! Ще сила
є в руках і у души!
Ще поборемося, доле!
Ну, попробуй, задуши!
Я ще не старий! Не згинув
ще для мене жизні зміст,
хоч журба, хоч горе тисне —
ні, ще я не песиміст!
* * *
Суне, суне чорна хмара,
наче військо із полудня.
Короговки сонце вкрили,
за горою бубни бубнять.
За горою бубни бубнять,
у повітрі сурми грають,
а блискучії шаблюки
шахом-махом пітьму крають.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Із днів журби » автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „В плен-ері“ на сторінці 11. Приємного читання.