TextBook Гей, розіллялось ти, руськеє горе
Бачили мури Любляни та Рєки,
Як з свого краю біг русин навтеки.
Руські ридання й стогнання лунали
Там, де Понтеби біліються скали.
Аж із Кормон, мов живого до гробу,
Гнали жандарми наш люд, як худобу.
Небо італьське, блакитне, погідне,
Бачило бруд наш, пригноблення бідне.
Генуя довго, мабуть, не забуде,
Як то гостили в ній руськії люде.
Будуть ще внукам казать проти ночі:
«Дивний тут люд кочував із півночі.
Рідну країну з слізьми споминав він,
Але з прокляттям із неї тікав він.
Спродував дома поля, господарство,
Вірячі байці про Рудольфа царство,
Дома покинувши землю родинну,
Гнався, щоб мрію ловити дитинну.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Мій Ізмарагд (вибране)» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „До Бразилії!“ на сторінці 1. Приємного читання.