Смілий у мріях, у вірі беззглядний,
В дійсності, наче дитина, безрадний
Ані порадитись, ні побалакать, —
Знав він лиш гнуться, та жебрать,
та плакать».
Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Доки гамбурзькі важкі паровози —
Де ви не ллялися, руськії сльози!
Всі з тебе, русине, драли проценти:
Польськії шляхтичі й швабські агенти.
Що то ще жде тебе на океані?
Що у Бразілії, в славній Парані?
Що то за рай ще тобі отвираєсь
В Спіріту Санто і Мінас Джераєс?
Коли почуєш, як в тиші нічній
Коли почуєш, як в тиші нічній
Залізним шляхом стугонять вагони,
А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,
Дитячий плач, жіночі скорбні стони,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Мій Ізмарагд (вибране)» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „До Бразилії!“ на сторінці 2. Приємного читання.