Розділ «ДІЯ ТРЕТЯ»

Голос Скубка. А де ж це наша молода?

Одарка. Це ж вже мене шукають… Ось я зараз! (До Марусі). Біжи ж, Марусе, та клич усіх-усіх дівчат, а я піду лагодити закуску, бо баба самі не вправляться. Гляди ж, не барись, приходь хутенько! (Гіде). Стривай, і забула. Як думаєш, сестро, кого мені ще покликати за другу дружку? Покличу Христю або Горпину… Як ти думаєш? Кого ти раєш? (Пішла).

Маруся (дивлячись їй услід). Про мене хоч і Христю! (Регоче). Тобі б тільки щебетати та мліти під солодких речей!… Чи тямиш же ти, що то таке коханнє? Ти мене жалієш? Ти так багата щастям, що й мені хочеш частину його уділити? Дурна, дурна!… Одначе дурному та ледачому завжди щастить!… Що не говори, а бісова тінь гарного парубка підхопила… Це відьомське чудо! Розквасить губи та й дума, що ось-то яка я красуня!… Хороша, як курка задрипана!

Чутно за лаштунками пісню.

Еге, це вже й парубки йдуть на сватання!… Піду та скличу тобі дівчат, а потім будем дивуватись на те щастя!… Ха-ха-ха! А Микита десь запропастився!… О, тепер я з нього поглузую!… (Пішла).

Ява 5

Омелько, Іван і парубки йдуть через кін з піснею.

Гей, по синьому морю

Хвиля грає,

Гей, турецький корабличок

Розбиває,

Гей, сорок тисяч війська

Витопляє.

Гей, сорок тисяч війська

Ще й чотири.

Гей, то ж їхали козаченьки

Та із України,

Гей, вони посідали на могилі,

Гей, викресали вогнику з оружини…

Виходить Семен, уклоняється парубкам і просе їх в хату.