TextBook Л у ч и ц ь к а (встала, хитається). Ой, хата крутиться…
М а р и н к а. Бачите!
Л у ч и ц ь к а. Нi, тепер легше… То зразу якось в головi загуло.
М а р и н к а. Ну, держiться ж мiцно! (Веде).
Л у ч и ц ь к а. Бачиш, сама iду… О, я швидко видужаю! (Цiлує).
М а р и н к а. Ну, сiдайте ж тихенько; я ще подушечку пiдложу пiд спину. (Кладе). Добре сидiти?
Л у ч и ц ь к а. Добре, добре! Маринко, голубонько, одчини ще й вiкно!
М а р и н к а. Боюсь, щоб, бува, вiтрець не пройняв!
Л у ч и ц ь к а. Нi, надворi тихо. Он бузок увесь розвивсь, а листом анi колихне… Можна!
М а р и н к а. Та воно надворi аж душно, а ви все-таки накрийтесь хусткою! (Одчиня вiкно).
Л у ч и ц ь к а (диха коротко й часто). Ах, ах! Яке пахуче, тепле повiтря… Аж дихати легше… Аж лоскоче… (Розгляда). Он на грядках i черевички зацвiли, i зiрочки мрiють… а собача рожа як вигналась високо, – пишається! Садочку мiй любесенький! Так би й полинула… А то хто там?
М а р и н к а. Нашi хористки. (Кричить). Агов! Сюди!
Л у ч и ц ь к а. Нехай квiток…
М а р и н к а. Стiйте! Нарвiть квiток…
Л у ч и ц ь к а (вигляда). Он троянда, а далi ген любисток, канупiр, зiрочки… (Голосно). Та наламайте бузку! (Закашлялась).
М а р и н к а. Що ви? Бога ради! Кричать проти вiтру… Щоб знову жила… (Зачиня вiкно).
Л у ч и ц ь к а. Не буду, бiльше не буду!
М а р и н к а. Коли хоч раз крикнете, то зараз положу…
В И Х I Д IV
Тi ж, i Рябкова, й Богданиха.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Талан » автора Старицький Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДIЯ П'ЯТА“ на сторінці 5. Приємного читання.