TextBook Л у ч и ц ь к а. Добре. Я буду все, все робити, аби швидше одужати!
Маринка закрива її ширмами, а сама зляга на канапу.
В И Х I Д III
Тi ж i Лемiшка, а за ним двi хористки.
М а р и н к а (на стук схоплюється. Обнiма батька i хористок). Таточко! Любий мiй! Маруся ще спить, а ви, сестрички, погуляйте поки в садочку!
Хористки кивають головами.
Л е м i ш к а (дає грошi). На, дитино моя: це я i голота для нашої благодiєчки… для нашого янгола; ми спромоглись… Вона все для нас трудилась… оддавала послiднi… а тепер лежить безпомiчна… на божих руках… (Плаче).
М а р и н к а. Тату мiй! Золотий! Якi ви! (Утира очi).
Л е м i ш к а. Тiльки не кажи їй, – не прийме: я знаю її! Кажи, що це вiд Котенка…
Л у ч и ць к а. Маринко, хто там?
Л е м i ш к а. Тихо! Я тiкаю! (Виходить навшпинячки).
М а р и н к а. Та то я сама…
Л у ч и ц ь к а. А менi почулось було…
М а р и н к а. То у снi, певно. Заспокойтесь, спiть ще…
Л у ч и ц ь к а. А менi й справдi щось снилось, чи снiг, чи свiчки… (Говорить хапливо, жваво, тiльки з задишкою, i чим далi, тим бiльше).
М а р и н к а. То добрий сон, моя лелечко, вiн вам вiщує несподiвану радiсть якусь…
Л у ч и ц ь к а (обнiма Маринку). Може, швидко Антось прибуде?
М а р и н к а. А може. Лiкар казав, що йому зовсiм гаразд, що швидко вийде, що ваша хвороба йому на користь пiшла…
Л у ч и ц ь к а (обнiма її). Господи, яке щастя!.. А я мучилась, що через мене… (Сiда). Яка я щаслива!
М а р и н к а. Тiльки не iритуйтесь: вам i радiсть i горе – одна вада!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Талан » автора Старицький Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДIЯ П'ЯТА“ на сторінці 3. Приємного читання.