Розділ «Дія четверта»

Де зерно, там і полова

Цілуються.

Як там не скоїлося, а повинно все бути по-рідному.

Степан. Хоч і несподівані, а все ж дякуємо.

Самрось. Недзя!

Степан. А й мати прийде, будемо і їй раді, не виженемо з хати.

Самрось. Мамаша не прийдуть, ні!.. Вони все ждали Романа, казали: «Скориться!..» От, кажуть, що чоловік як задуріє, то вже й нема йому зупину!.. (Сіда).

Зінька. Мовчав би краще, ну й нащо?..

Самрось. Ні, стривай, розкажу! Як же мені перед людьми не почванитися, та ще й перед сватами? Слухайте! От нащо вже я зовсім був збився з пантелику, мов та кручена вівця! А от… Правда, задача? Як почала Зінька благати, як почала прохати мене: «їдьмо, – каже, – до Романа на весілля!» Хотів її ударити, вона підставила твар: «Удар, – каже, – тільки прихились до мого благання!» Отже не зміг ударити! Кажу: уклонися в ноги – поїду! Що ж ви думаєте? Вклонилася, тричі вклонилася.

Зінька (не дивиться в вічі). Перш не корилася тобі, бо дурна була!.. Ти мій муж, голова!..

Самрось. Чуєте? От нехай тепер вона візьме мене за возлобіє – мовчатиму!.. Скорилася, вклонилася в ноги, поцілувала в руку і мир!..

Степан. Чи надовго ж мир?

Самрось. А хто його зна? Мене тільки треба усовістити, уміючи усовістити.

Степан. Химери та примхи! Жир мордує чоловіка, як гедзь скотину!.. Чоловік вже під вусом, бородою заріс, а й досі, мов у повиточку! Усовістити його, бач, треба!.. Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був!.. Ач, щоб жінка йому ноги мила та юшку пила?

Самрось. Це ви мене докоряєте?

Зінька. Годі, свате!

Степан. Не я тебе докоряю, а совість твоя. Ти ж святе письмо своїми очима читаєш, де ж твій глузд? Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона, а мерзота, на котру гидко й глянути; або ж ворог, котрий спотання перегризе тобі горлянку!.. Бог велів мужу і жоні жити в добрій злагоді та любові. І там тільки і благословеніє боже! А нема згоди, то вже краще або я, або вона геть з хати! Бо там, де кривда, диявол кублиться!

Самрось. Мамаша кажуть: «Бий жінку, буде розумніша!»

Степан. Тобто розум чоловік жінці в голову вбиває? Добре! Адже твій батько ніколи не бив своєї жінки, відкіля ж у неї такий розум взявся, що вона й тебе повчає?

Самрось. От так задача!

Степан. Мати твоя, баглаї годуючи, невіть що вигадує! Розпутство, розпутство!..

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Де зерно, там і полова» автора Кропивницький Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дія четверта“ на сторінці 7. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи