Самрось. Знаєш, як кум-лавошник каже: «Нікогда і вовік да не забуде чоловік…»
Роман. Чого?
Самрось. «Да не забуде!..» Так воно й далі, як по складам, так і по верхам!.. Аз, буки, вєді, глаголь, добро, єсть… А ти розумний? От ти і розжуй, куди воно націля. Чай-чай, примічай, куди чайки летять? Гляди тут, а я там!.. Он куди воно влуча!..
Роман. Мели в гурт, завтра розберемо. Мудрій!
Самрось. Один дурень укине каменя, а десять розумних не витягнуть,– от тобі й замок! А ти одімкни!
Роман. От насмоктався!
Самрось. Хто? Я не п’яний, ні! Я не п’ян, ну тільки грубіян!
Роман. Воїн!
Самрось. Авжеж! Роздайсь, море,– тріска пливе!..
Роман. Замість того, щоб дома розговітись, у своїй сім’ї…
Самрось. Ов, ти розумний! Такий розумний, аж дурний! Дома нема мені простору!.. Кум-лавошник зробе мене помещиком, бо вже мені міщанське коліно надоїло!.. А вгадай: на чім кум горілку настоює? Не вгадаєш! Ну і смашна ж!.. Там така смашна, що й мертвий зачмокав би губами!.. Випив натщесерце…
Роман. А як батько благали: «Не пий, Самросе, хоч до обід».
Самрось. А що мені батько? Вони мене коли-небудь били? Ні! Які ж вони мені батько? У мене є мамаша. Мамаша мене били качалкою, ну, я їм і скорюся-о! «Нікогда і вовік да не забуде чоловік!..» Я мамашин, а ти батьків,– от ми й поділилися! Мене треба було бити, он як бити!.. Мене не били, сили з мене не витовкли, вона й муцюється в мені!.. Тобі он куди шлях, а мені он куди: путь-дорога стовповая!..
Роман. Де ж це Зінька?
Самрось. І буду бунтувать? А що ти мені вдієш?
Роман. А те, що й щоразу! Візьму на оберемок і та й укину у хургона.
Самрось. Не дамся! Я запорожець! Бова Королевич! Дмухну на тебе, і ти впадеш!.. Кум-лавошник, як тільки дмухну на нього, так зразу і беркицне, аж ноги задере!
Роман. Дурять тебе та гроші з кишень вигрібають.
Самрось. Мене? Ов! Ні!.. Ми з кумом-лавошником візьмем землю в оренду, всю округу візьмем, а мамаша грошей дадуть!.. Куплю мамаші хваїтона, зонтика, щоб і в хаті під зонтиком сиділи,– он як я мамашу почитую! Сьогодні «празник празников, розрішеніє вина і єлея. Алілуя!» Я сам у святцях вичитав.
Роман. Ну, годі, гайда їхати!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Де зерно, там і полова» автора Кропивницький Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дія перша“ на сторінці 21. Приємного читання.