Розділ «Дія перша»

Мотря. Вже й щовечора! Чуєш, Хведоню! Мало чого вам не забагнулося б! Правда, Хведоню?

Хведоска. Почни дратувати!..

Роман. Кажуть, що ваші парубки задьори?

Хведоска. А вам що до них?

Мотря. А що, вже й заступниця у вас знайшлася?

Хведоска (засоромилася). Отакої вигадай!

Мотря. Постановите кварт зо дві горілки – правда, що в нас і такі вже є, котрі лимонаду п’ють – то наші кавалери зразу приймуть вас у свою юрбу!

Роман. Коли б тільки й клопоту, то й піввідра можна.

Мотря (дражнить). Чисто! «І піввідра»!.. Всіх купимо й продамо?

Роман. Не в тім сила…

Мотря. Еге ж, що кобила сива?

Роман. Одначе у вас дівчата гострі на язик!

Мотря. А що на серце, то ще гостріші!

Роман. Я ж увечері прийду. (Уклонившись, пішов в крамницю).

Мотря. Милості просимо, доки цих не зносимо!

Хведоска. Ну й яка-бо ти! Цить-бо!.. Він ще й розгнівається!

Мотря. А хіба в нього серце з перцем? Ну, Хведоню, що?

Хведоска. Що таке?

Мотря. От і зустрілися, і похристосувалися!..

Хведоска. Хіба не можна?