Розділ «Дія перша»

Хведоска (глянула на писанку). Ой, яка ж гарнісінька!

Роман. Поміняймося хоч так, коли боїтесь похристосуватись.

Хведоска (дивиться на писанку). Городська! Мабуть, не дешева!

Роман. Візьміть же!

Хведоска. З якої причини?

Роман. Не хочете похристосуватися? І не гріх же вам?

Хведоска. Хіба ж гріх?

Роман. Так здавна заведено, не нами. Христос воскрес!

Хведоска. Та вже воістину.

Христосуються і міняються писанками. Народ виходить з церкви і розіходиться.

Зінька (приходить в глибині кону). То це ось з кого дівчата регочуть? Насилу, кажуть, Мотря звела їх докупи! (Наслухає).

Хведоска. Чи й не хитрі ж?

Роман. От ми й спізналися.

Хведоска. Еге… спізналися! Ой, хитрі ж!.. А цю писаночку покладу біля образів.

Роман. А я наважався було у церкві підійти до вас.

Хведоска. Де ж таки! Дівчата й так вже глузують з мене, а то б…

Роман. Як вийшли ви з церкви, я й подумав: це ж і сьогодні не доведеться спізнатись?

Хведоска. Велике щастя!

Роман. Вам, може, й байдуже, а мені то й празники були б невеселі!

Хведоска. Так би то я вам і поняла віри?