Розділ «Дія перша»

Мотря. Надивилися вволю одно другому в вічі? Ще хтось дивився та аж зеленів!..

Хведоска. Хто?

Мотря. Опісля довідаєшся! Він– усміхнувся, ти зітхнула; потім він зітхнув, ти усміхнулася-навіщо та й розмова? А перснів багато зняв?

Хведоска. І не думав!

Мотря. Ану, покажи пальці! Я всі твої персні знаю. Ну вже ж і парубок – кваша якась, а не парубок! Хоч би одного перстеника зняв!..

Хведоска. Так би я йому й дала, якраз!..

Мотря. А де ж його писанка? Чи й писанки не дав?

Хведоска (показує писанку). Осьдечки-о!

Мотря. Та й гарнісінька! Що-то як багач!

Хведоска. І навіщо він її дав, дуже потрібна! Віддам її кому-небудь…

Мотря. Віддай мені?

Хведоска (хова). Навіщо ти його кликала на вулицю?

Мотря. Ой Хведоню, Хведоню!.. Ану, глянь мені в вічі!

Хведоска. Не хочу!

Мотря. Думаєш від мене виховатись? Хведоска. Сестричко, голубко! Не кажи нікому, нікому!..

Пішли.

Ява 13

Роман і Самрось.

Самрось (під чаркою). Приїздіть же сьогодні до нас, кумцю-душко! (До Романа). От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!..

Роман. Залив очі, тільки блимаєш?