Розділ «ЦИКЛИ»

Гаїв, де кипариси, чувся спів,

і усміхались землі їм далекі.

Та задрижали вмить від небезпеки,

бо крила їх охляли. Жах глядів.

Та ліс удалі виріс парусів;

всі з щастя криком на вітрил смереки.

Завчасна радість, заміри невдалі,

бо судна в сторону противну мчали,

до півночі грізні дрімали скали.

Так зриви доля нам на інший шлях

зверта не раз; з розпукою в очах,

що хід їх, бачимо, в чужих руках.

Свічка

В малій кімнаті стіни, наче руки,

тримають полохливу тишу в жмені.

Сіріють тіні просиво-зелені,

самітня свічка блимає зо скуки.

Шушукають якісь далекі звуки.

А гнотик, в восковім їздець стремені,

свої маріння топить дивні, безіменні,