Розділ «ЛЕКЦІЯ 5. Тема війни у німецькій літературі ХХ століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль»

- сила художньої творчості письменника - у ліричній прозі;

- його твори - твори-сповіді, подані у формі репортажу;

- оповідь велася від першої особи;

- сповідальна проза характеризувася схожістю головного героя і автора твору рисами характеру і деякими фактами біографії, життя героя-автора вимірювалося через світогляд героя;

- герой-автор - бувалий солдат, який гостро ненавидів війну, пристрасно її заперечував;

- світ війни подано у формі глибоко особистого переживання героя; яскраво відчутне проникнення автора в психологію колишнього солдата-фронтовика, його емоційний внутрішній світ;

- герої - виразно окреслені постаті, наділені індивідуальністю;

- рушієм сюжетної лінії сталав трагедія людської долі, трагедія покоління, цілого народу - трагедія людства;

- одна з наскрізних тем творчості - тема самотності;

- час втручався у саму фабулу роману;

- особлива увага надавалася страхітливому, протиприродному, гротескному фронтовому "побуту";

- ремарк близький експресіоністській патетиці у змалюванні побуту;

- більшості його творів характерна гротескність описів та ідеалізація героїв, широке використання внутрішнього монологу;

- Нищівний реалізм часом межував зі скептицизмом, песимізмом, відбитками впливу "філософії життя", натуралізму;

- письменник возвеличив оптимізм, гуманність, людську незборимість, давню фронтову дружбу;

- чимало сентиментальних сцен, ремарківська сентиментальність - це своєрідна форма опору;

- характерними для прозаїка були контрасти між красою природи і життям людини;

- природа у письменника - тло, на якому увиразнювалися людські страждання й біль, до яких природа байдужа;

- невиписаність характерів, бо центр ваги перенесено з індивіда на ціле покоління, мільйони тих, що втратили віру і водночас прагнули її, зневірились і водночас не втратили надії.

3. Г. Белль - "совість німецької нації". Тема Другої світової війни у творчості Г. Белля