Розділ «ЛЕКЦІЯ 21-22. Естетична програма символізму. П.Верлен. А.Рембо»

Чи не найбільше це горе - навіть не знати,

чому в серце несміливе, хворе люто закралося горе?

Програмним твором поета став вірш "Поетичне мистецтво", у якому відобразились естетичні погляди П.Верлена. У своєму вірші поет визначив основні принципи імпресіонізму та символізму. Саме цей твір Верлена якнайтонше відобразив особливості його творчого методу, а також був сприйнятий символістами за свій поетичний маніфест. Головне для поета - інтуїтивне пізнання таємничого світу людських почуттів, природи, думок, мрій.

На думку П.Верлена, музичність повинна була стати новим засобом вираження поетичного світовідчуття, найтонших вражень, найпотаємніших емоцій. За допомогою музичності поет прагнув відчути духовний ореол особистості - те, що її хвилює:

Бо наймиліший спів - сп'янілий,

Він невиразне й точне сплів.

В нім - любий погляд з-під вуалю,

В нім - золоте тремтіння дня

И зірок осіння метушня

На небі, скутому печаллю.

Тут не просте порівняння світу природи з людськими переживаннями, а їх органічна єдність, що й повинен передати "спів" поезії. Створивши свою особливу дійсність, поет через відтінки, півтони відобразив ті чи інші настрої та емоції, порушивши усталені межі між різними явищами:

Відтінок лиш єднати може

Сурму і флейту, мрію й сон.

Верлен лише відчував духовну сутність світу, яка його приваблювала і водночас до кінця не розкривала свої глибини. Поетові нічого не ясно, тому і вірш обірваний на півслові: "А решта есе - література". Замовчування разом із зміною ритму в останніх рядках ще раз підкреслило справжність "поетичного мистецтва".

Вірш Верлена за своїм естетичним змістом і відповідною вишуканою формою став справжнім виявом нового "поетичного мистецтва", протиставленого правилам класицизму і раціоналізму. Художні відкриття поета сприяли подальшому утвердженню модернізму. П.Верлен повів за собою не лише ціле покоління французьких символістів, а й представників європейської літератури.

4. Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо

АРТЮР РЕМБО (1854-1891) - славнозвісний французький поет, юнак, який у неповних 17 років написав вірш "П'яний корабель", вірш, що приніс славу Франції і поету, збагатив світову поетичну думку.

Рембо вважав себе бунтівником, П.Верлен називав його "ангелом і демоном". Юний поет усвідомлював свій поетичний шлях як "вічне блукання й поривання у нетрях духу". Рембо намагався віднайти своє "я" серед багатоликого світу і, як не дивно, серед себе самого. Поет був уважним до внутрішнього світу, відчував у собі людину і не терпів ніяких моральних пут, норм, законів, які нав'язувало йому соціальне середовище.

Жан Нікола Артюр Рембо народився у невеличкому містечку Шарлевіль у 1854 р. Батько поета, Фредерік, брав участь у Кримській війні і відзначався легковажним ставленням до життя. Матір, Віталі Рембо, була дочкою крупних землевласників і мала деспотичний характер. Коли хлопцеві виповнилося 6 років, вона розлучилася із чоловіком і самостійно виховувала 4 дітей. Саме з 6 років Артюр почав писати свої вірші.

У 8 років хлопця віддали на навчання у приватну школу Росса. Артюр одразу проявив свої великі здібності, він блискуче вчився. У 1865 р. "шарлевільський вундеркінд", як захоплено відгукувалися про його надзвичайні здібності знайомі, вступив у 7 клас коледжу, а вже у 1866 р. "перестрибнув" у четвертий клас.