Князь Володимир бачив, як тікають врозтіч від священиків кияни, яке насильство чинять гридні й дружина, але не співчуття й не жаль до людей краяли в цей час його душу.
Він стояв напружений, мовчазний, звів брови на переніссі, стиснув уста, через що став суворим і хижим, дивився на натовп перед собою холодно, грізно.
Ні, це був не той князь Володимир, що колись так люб’язно, тепло, сердечно вмів говорити з дружиною, воя-ми й всіма людьми своїми.
«Убогі, темні люди, — думав він, — чи відаєте ви, що весь світ прозиває вас варварами, язичниками, чи відаєте ви, яку муку сам мусив прийняти й приймаю, аби врятувати вас і захистити Русь?!»
Так, у цю хвилину, як недавно в Херсонесі, але ще виразніше, гостріше, йому здалося, що він мав право, повинен був стати і вже став вище всіх цих людей, що він — єдиний — знає більше, ніж усі вони, вони повинні бути йому вдячні й щасливі, що хрестився сам і нині хрестить їх.
— Хрестити! — витягнувши вперед праву руку, хрипко промовив він. — Хрестити, а хто не обрящеться — карати...
— Многі літа василевсу Володимиру! — гримів хор.
— Ісполайте деспоте! — зачинали грецькі священики.
Князь Володимир був милостивий і щедрий до ново-обрящених християн города Києва, у цей день він велів поставити на всіх концях перевари з медом й олом, дати ницим людям хліба, гов’яда...
Але як не кричали боричі, ніхто не пив у городі медів і олу, голодні люди не кинулись до хліба й гов’яда. До пізнього вечора в передградді, на Подолі й навіть на Оболоні їздили на конях і ходили пішо княжі мужі, тіуни й гридні. Наблизившись до якогось дворища, вони дивились, чи є на цьому домі, хижі, а чи на дверях землянки отес[165] — знак хреста...
Проте коли такий знак і був, то однаково княжі мужі заходили на дворище — адже тут поруч із охрещеними могли жити й язичники — люди старої віри.
Княжі мужі були дуже суворі й безжальні — тут чувся крик, там гридень тягав за сиву бороду якогось кузнеця, кінцями від Оболоні й Подолу і все до церкви над ручаєм вели людей, там хрестили...
РОЗДІЛ СЬОМИЙ
1
Звістка про перемогу в Херсонесі швидко котилась по Русі, — добре зробив князь Володимир, пішовши на ро-меїв, які з давніх-давен чинили много зла людям руським, не така вже, либонь, у них і сила, якщо так швидко здали місто, — годі їм налітати на городи й землі руські, нацьковувати печенігів, хозар!
Але й інші вісті ширяться на Русі — від погосту до погосту мчать мужі нарочиті, зупиняючись у городах і весях, збирають бояр, воєвод, тисяцьких, кличуть волостелинів і посадників, повідають їм, що сталось в Херсонесі і що робиться в городі Києві, кажуть, що князь Володимир став християнином і велить хрестити всю Русь.
У літописах далеких днів про ці події говориться багато й натхненно, рядки їх, написані древнім уставом[166] у тиші монастирів, осуджують князя Володимира як язичника і возвеличують його як християнина, вони осуджують також і всіх руських людей-язичників, благословляють русів-хрис-тиян.
Де правда, а де вигадка в цих давніх повістях, невже ж руські люди були варварами, дикунами до охрещення і добрими, боговгодними стали тільки після прийняття християнства?!
Житія повідають про київського князя, що він був у язичестві Володимиром, а після хрещення прийняв нове ім’я — Василя. Повіримо, що це правда, що язичник Володимир став християнином Василем! Так чому ж літописець-хрис-тиянин і вся церква, возвеличуючи першого князя-христия-нина, уперто називають його не Василем, а Володимиром, роблять пізніше святим і рівноапостольним, воздвигають на честь його храми, собори, пам’ятники, — але все це не християнинові Василеві, а язичнику Володимиру?!
Князь Володимир, якого житія нарицають Василем, ніколи так не називався, все своє життя він був і в віках залишився Володимиром. Але на Русі знали, що, взявши корону від василевсів Візантії, а в жони — їх сестру Анну, яку сам же літописець називає царицею[167], князь Володимир став василевсом Володимиром, а для ченця-літописця — Василем-Володимиром.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Володимир» автора Скляренко Семен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВАСИЛЕВС“ на сторінці 77. Приємного читання.
TextBook