Розділ «ВАСИЛЕВС»

Володимир

Поруч нап’яті були й шатра, в них стояли лави, діжки, кадоби, ночви, — там мали роздягатись, хреститись княжі діти, воєводи, бояри со своїми синами, а ще в одному шатрі серед кущів — їхні жони й дочки.

На лавах сиділи князь Володимир, цариця Анна, княжичі й князівна, а обабіч їх півколом стояли одягнуті в дорогі оздоби єпископи Анастас і Іоанн, корсуняни, священики, воєводи й бояри, мужі Гори.

Князь Володимир підвівся з лави й довго стояв, дивлячись на натовп перед собою. Він був суворий і замислений цієї вранішньої години, дав знак, що хоче говорити до людей, підніс правицю.

— Людіє мої! — почав князь Володимир, і голос його виразно було чути по всьому березі. — Одвіку ми по покону отців вірили й молились богам Перуну й Дажбогу, Волосу й Стрибогу, але нині ці боги вже не пристановище в трудах і на ратях наших, іний бог дасть нам рятунок — той бог, що захищає багатого й убогого, князя й смерда, той бог, що після бренного нашого життя на землі дарує життя вічне, радість і щастя на небі. Ім’я цьому богу Христос!

— Кириє, елейсон! Кириє, елейсон! Кириє, елейсон![163] — заволали й заспівали в цей час священики.

— Тому визнали ми за добре, — голосно повів далі князь Володимир, коли затихло, — утвердити у городі Києвому, в землях на Русі нову, істинну віру, сиріч християнство. Хрестимось, людіє, во ім’я Бога Отця, Сина, Святого Духа. Аз перший поклав уже святий хрест на себе, потягніть, людіє, ви за мною...

Саме тоді на городницях почулись удари в била. Люди, повернувши голови до Гори, побачили, що там, на требищі перед стіною, з’явилось багато княжих гриднів, вони мотузами волочили щось з Гори.

І от на схилах між дерев і ярів з’явився Перун, що стояв досі на требищі, груба дерев’яна його постать, яку волочили гридні, підводилась, стрибала, падала, над узвозом Перун хитнувся, перевернувся і сторч, головою вниз, ламаючи дерева, розриваючи кущі, риючи землю, з шумом, свистом, тріском полетів, повержений, упав в урвищі недалеко від ручая і натовпу, що занімів, жахнувшись цього видовища.

Але Перун лежав там тільки одну мить, бо одразу біля нього з’явились гридні, отроки, дворяни, що на конях примчали з Гори, ремінними вужами й товстими мотузами вони зачепили лежачого бога за голову, руки, ноги, тіуни, що бігали біля дворні, сокирами вирубали з постаті золото й срібло, а там усі вони вже разом вдарили коней, впряглись самі, крикнули й потягли Перуна по урвищу.

Ідол Перун стрибав на вибоях. «Гой-ла! Гой-ла!» — щосили кричали погоничі. «Кириє, елейсон! Кириє, елей-сон!» — співали священики. У численному натовпі вчинився великий шум і крик, стогнали жони, плакали діти.

Перуна дотягли до берега й штовхнули у воду. Важка дубова колода захрясла й непорушно лежала на косі. Тоді вперед кинулись тіуни, дворяни, отроки, — в одязі, постолах, а хто й босий, лізли вони в воду, одштовхували дрючками й просто руками колоду від берега.

А на натовп у цей час напирали гридні, княжа дружина, розмахуючи списами, брязкаючи мечами, вони відтискували людей до води.

— Хрестіться во ім’я Отця, і Сина, і Духа! — волали священики, а люди забродили все глибше й глибше в воду.

Нарешті Перун рушив з місця, поплив, за ним кинулись діти, вони плавали навкруг бога, багато людей, вражені тим, що робилось, стоячи у воді, кричали:

— Видибай[164], боже! Видибай, боже!

— Кириє, елейсон! Кириє, елейсон! — співали священики.

Перун плив. З високого пагорка з дерев’яного помосту на нього дивились князь Володимир, княгиня Анна, воєводи, бояри.

— Видибай, Боже! Кириє, елейсон! — змішувалось у гарячому повітрі.

А він плив далі й далі. Берегом слідом за ним поспішали люди.

— Видибай, видибай, Боже!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Володимир» автора Скляренко Семен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВАСИЛЕВС“ на сторінці 76. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи