Розділ «Частина перша Населення України за доби раннього заліза»

Населення України за доби раннього заліза

Розділ I

Населення України за кіммерійської доби

Глава 1

Кіммерійці

Племена кіммерійців населяли Східну Європу, справжнє їхнє ім'я було зафіксовано у різноманітних писемних джерелах. Найраніша згадка про кіммерійців міститься у безсмертній «Одісеї», що розповідає про тривалі мандри правителя Ітаки та його вірних прибічників [Horn., Od., XI, 13-19]:

Врешті дістались ми течій глибоких ріки Океану.

Там розташовані місто й країна людей кіммерійських,

Хмарами й млою вповиті. Ніколи промінням ласкавим

Не осяває їх сонце в блакиті ясній світлодайне,

Чи від землі воно йде у зоряні неба глибини,

Чи повертається знов до землі з неосяжного неба, -

Ніч лиховісна там вічно нещасних людей окриває[1].

Брак конкретної інформації щодо загадкової оселі кіммерійців у цьому барвистому описі далекої для греків північної країни дещо компенсують інші свідчення, передусім Геродотова «Історія». У ній зазначається: «Країна, що заселена зараз скіфами, як кажуть, з прадавна належала кіммерійцям»..., й «зараз ще у Скіфській землі існують кіммерійські укріплення та кіммерійські переправи; є також область під назвою Кіммерія і так званий Кіммерійський Боспор» [Herod., IV, 11-12]. Це мало б означати, що у степовій зоні Північного Причорномор'я і Північного Кавказу ще до появи там скіфських племен жив інший кочовий народ. Проте підтвердити ці скупі дані писемних джерел вагомим археологічним матеріалом тривалий час не щастило.

Одну з перших спроб це зробити здійснив В. О. Городцов[2], зіставивши основні типи речей кіммерійського часу, що були поширені на сусідніх із Північним Причорномор'ям територіях (Західна Європа, Кавказ, Середня та Східна Росія), з північнопричорноморськими типами. В результаті було вирізнено деякі зразки зброї та знарядь праці, які дослідник визначив як кіммерійські. Більшість цих предметів належала до зрубної культури.

Уявлення про зрубну культуру як власне кіммерійську існувало в історіографії тривалий час. Але поступово з'ясовувалося, що зрубна культура відділялась від скіфської значним хронологічним періодом — IX—VІІІ ст. до н. е., протягом якого існувала археологічна культура, відома зараз як культура типу Чорногорівки-Новочеркаського скарбу бронз. Викладемо коротко історію вирізнення цієї культури.

1952 р. вийшла друком стаття О. І. Тереножкіна, де автор уперше об'єднував у єдину культурно-хронологічну групу поховання у курганах Чорногорівському, Камишеваському, Малій Цимбалці тощо, яку датував найпізнішим передскіфським часом[3]. Майже одночасно побачили світ ще дві роботи, де розглядалися пам'ятки типу скарбу бронзових виробів, знайдені у м. Новочеркаську 1939 р. Ці пам'ятки були віднесені до VIIІ—VII ст. до н. е. та інтерпретовані чи то як скіфські, чи то як кіммерійські[4].

Розробку кіммерійської проблеми продовжив О. І. Тереножкін. Він переконливо довів, що найпізніша передскіфська культура поділялася на два послідовні хронологічні етапи — чорногорівський (приблизно 900—750 рр. до н. е.) та новочеркаський (приблизно 750—650 рр. до н. е.). Вчений також обґрунтував два основні висновки: 1) культуру типу Чорногорівки-Новочеркаського скарбу бронз можна розглядати як культуру історичних кіммерійців; 2) ця культура не трансформувалася у скіфську, а змінилася останньою на початку VI ст. до н. е. суто механічно, оскільки формування скіфської культури відбулося задовго до VII ст. до н. е. у глибинних районах Азії[5].

У цих працях визначаються основні риси кіммерійської культури, тепер її пам’ятки досить легко виокремити з усієї маси степових поховань доби раннього заліза.