Орієнталізм

11. В моїй праці Beginnings: Intention and Method (New York: Basic Books, 1975).

12. Louis Althusser, For Marx, trans. Ben Brewster (New York: Pantheon Books, 1969), pp. 65-7.

13. Raymond Schwab, La Renaissance orientale (Paris: Payot, 1950); Johann W. Fiick, Die Arabischen Studien in Europa bis in den Anfang des 20. Jahrhunderts (Leipzig: Otto Harrassowitz, 1955); Dorothee Metlitzki, The Matter of Araby in Medieval England (New Haven, Conn.: Yale University Press, 1977).

14. E. S. Shaffer, «Kubla Khan» and The Fall of Jerusalem: The Mythological School in Biblical Criticism and Secular Literature, 1770-1880 (Cambridge: Cambridge University Press, 1975).

15. George Eliot, Middlemarch: A Study of Provincial Life (1872; reprint ed., Boston: Houghton Mifflin Co., 1956), p. 164. {457}

16. Antonio Gramsci, The Prison Notebooks: Selections, trans. and ed. Quintin Hoare and Geoffrey Nowell Smith (New York: International Publishers, 1971), p. 324. Повний текст, якого не дає переклад Гоара та Сміта, можна знайти в Gramsci, Quaderпі del Carcere, ed. Valentino Gerratana (Turin: Einaudi Editore, 1975), 2: 1363.

17. Raymond Williams, Culture and Society, 1780-1950 (London: Chatto & Windus, 1958), p. 376.

Розділ перший

Рамки орієнталізму

1. Цю й попередні цитати з промови Артура Джеймса Бальфура в Палаті громад узято з Great Britain, Parliamentary Debates (Commons), 5th ser., 17 (1910): 1140-46. Див. також A. P. Thornton, The Imperial Idea and Its Enemies: A Study in British Power (London: MacMillan & Co., 1959), pp. 357-60. Бальфур виголосив свою промову на захист політики, яку здійснював у Єгипті Елдон Ґорст; про цю політику див. Peter John Dreyfus Mellini, «Sir Eldon Gorst and British Impérial Policy in Egypt», unpublished Ph.D. dissertation, Stanford University, 1971.

2. Denis Judd, Balfour and the British Empire: A Study in Impérial Evolution, 1874-1932 (London: MacMillan & Co., 1968), p. 286. Див. також с. 292: значно пізніше, в 1926 p., Бальфур говорив — без іронії — про Єгипет як про «незалежну націю».

3. Evelyn Baring, Lord Cromer, Political and Literary Essays, 1908-1913 (1913; reprint ed., Freeport, N. Y.: Books for Libraries Press, 1969), pp. 40, 53, 12-14.

4. Ibid., p. 171.

5. Roger Owen, «The Influence of Lord Cromer’s Indian Experience on British Policy in Egypt 1883-1907», in Middle Eastern Affairs, Number Four: St. Antony’s Papers Number 17, ed. Albert Hourani (London: Oxford University Press, 1965), pp. 109-39.

6. Evelyn Baring, Lord Cromer, Modern Egypt (New York: Macmillan Co., 1908), 2: 146-67. Про британський погляд на британську політику в Єгипті, який абсолютно розбігається з поглядом Кромера, див. Wilfrid Scawen Blunt, Secret History of the English Occupation of Egypt: Being a Personal Narrative of Events (New York: Alfred A. Knopf, 1922). Змістовну дискусію про єгипетський опір британському правлінню можна знайти в Mounah A. Khouri, Poetry and the Making of Modern Egypt, 1882-1922 (Leiden: E. J. Brill, 1971).

7. Cromer, Modern Egypt, 2: 164. {458}

8. Цитується в John Marlowe, Cromer in Egypt (London: Elek Books, 1970), p. 271.

9. Harry Magdoff, «Colonialism (1763-c. 1970)», Encyclopaedia Britannica, 15th ed. (1974), pp. 893-4. See also D. K. Fieldhouse, The Colonial Empires: A Comparative Survey from the Eighteenth Century (New York: Delacorte Press, 1967), p. 178.

10. Цитується в Afaf Lutfi al-Sayyid, Egypt and Cromer: A Study in Anglo-Egyptian Relations (New York: Frederick A. Praeger, 1969), p. 3.

11. Цю фразу можна знайти в Ian Hacking, The Emergence of Probability: A Philosophical Study of Early Ideas About Probability, Induction and Statistical Inference (London: Cambridge University Press, 1975), p. 17.