Kультурно-просвітницька діяльність УСС у роки Першої світової війни

Хлопці, алярм! Гей, вставаймо!

Вже найвищий час.

Наступають на три шляхи

Москалі на нас,

а друга — гімном стрілецьким командантам:

Слава, слава, отамане,

О, ти батьку наш,

Ми з тобою на ворога

Підемо всі враз [92] .

Юліанові Назаракові належать також слова пісень «Товариші, ми до штурму багнети наложім» та «Нема в світі кращих хлопців». Вони, як і ряд інших стрілецьких пісень, написаних восени 1914 р., були присвячені першим боям Українських Січових Стрільців, а також їх любовним пригодам і переживанням. Хоч одне з другим і не дуже в’яжеться, та хіба могло бути інакше в середовищі, де більшість складала молодь?!

Дуже тяжкі обставини карпатської зимової кампанії 1914–1915 рр. не сприяли творенню нових стрілецьких пісень. Величезною популярністю в цей час серед стрілецького загалу користувалася пісня «Журавлі» («Чуєш, брате мій»), написана ще до війни братами Богданом і Левком Лепкими. Як згадував Михайло Гайворонський, тоді «стрільці співали її без упину, бо сніг, мороз і ворог чигали на кождій горі» [93] . Вони немов би уособлювали себе з журавлями, а свою важку боротьбу з журавлиним летом:

Заки море перелечу,

Крилонька зітру...

Співаючи «Журавлі», УСС вкладали в цю пісню всю свою душу і тугу, а тому не дивно, що вона стала стрілецьким похоронним маршем, яким вони прощалися зі своїми полеглими товаришами [94] . В Карпатах також співали пісні «Поховали отамана», «Криваво сонце сходить», «Летіла куля понад гору» та інші, які відповідали тогочасному настрою стрілецтва.

Після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський написав дві пісні — «Ой впав стрілець у край зруба» та «Питається вітер смерті» (на слова Юрка Шкрумеляка). В Карпатах також постали пісні Романа Купчинського — «Ой там при долині» (музика народна), присвячена пам’яті десятника Луцика, та невідомого автора «Про Маківку та Степанівну». Кожна з них була реквіємом по загиблих усусах і водночас переконанням, що їхня боротьба не є марною.