Розділ «5. «Страшнеє жидов — только жидовствующие» Анатолій Єрмак, народний депутат, який загинув за нез'ясованих обставин»

А я писав у статті, що хочу, аби мій майбутній президент не був ні єврейським, ні російським ставлеником, а обранцем українського народу і відпрацьовував наші гроші, наші податки. Ющенко має свою стріху, з-під якої, як гадає, йому далеко видно. Ну, подався Віктор Андрійович на ювілей до Звягільського, підхлібив, навіть не радячись з колегами по блоку. «А що, помогли тобі, синку, твої ляхи?» Як вони зустріли вас, Вікторе Андрійовичу, в Донецьку? Та ж над Звягільським тяжіє незняте в суді звинувачення в розкраданні народних грошей від 25 до 300 млн доларів США. Я нічого не маю проти Звягільського, якщо він невинний, але тоді посадіть наклепника. Тепер п. Ющенка потягло на інтерв'ю В. Кацмана до рептильки В. Рабиновича, який ще не відсидів 5 років із 14 визначених судом, який досі не реабілітований і не амністований. Оця тепла компанія нашого кандидата в президенти аж вельми дивує. Я особисто покладав надії на Віктора Андрійовича і писав про нього з надією ще коли він не був навіть прем'єр-міністром. Я дарував йому свої видання — чотиритомне «Українське слово», чотиритомний «Новий тлумачний словник української мови», двотомне «Золоте слово». І раптом чую під схвальне сіоністичне «ату!» його вимогу посадити професора Яременка.

Якщо В. Ющенко навіть не кандидат у президенти, а вже вимагає посадити українського професора (і зовсім не політика, а літературознавця), то, гадаю, це не додасть йому на виборах кількох мільйонів голосів: орієнтуватися треба на свій народ, а не на сіоністських злочинців. Хочеться керувати під мудрим керівництвом Хабаду? Але окрики на кшталт: «Твоє місце, професоре, біля параші!» честі претендентові на президента не додають. І під'їхати до президентського крісла на коні, купленому Рабиновичем, — це і сором, і чергова ілюзія «претендента на папаху».

4. Зі сказаного випливає і четверта брехня-наклеп п. Стріхи: «І в цьому сенсі (начебто я посприяв своїми статтями тим «із середовища світового єврейства», хто паразитує і заробляє на антисемітизмі. — В. Я.) одним із провідних агентів сіонізму в Україні можна було б назвати саме професора Яременка, який дав стільки поживи для торжества ненависної йому ідейної концепції (а заодно — вбиває відчутні клинці в середовище опозиціонерів)». Дуже дешеві спекуляції, але, очевидно, прибуткові.

Думаю, Рабинович із Піховшеком, Малинковичем і всіма, хто ніжними голосочками «віщає» з телеекрана цинічну гидоту проти опозиції, вам, п. Стріхо, аплодують. Але ваші «єврейські штучки» не пройдуть:

По-перше, якщо йти за Стріхою, щоб не підігравати тим, «із світового єврейства» (Боже, яка толерантність і делікатність!), то не треба про сіоністську сваволю в Україні говорити взагалі, слід табуювати тему. А по-друге, що ця «ідейна концепція» мені ненависна? Чи не сіонізм раптом? Так, я писав, і не раз, що підтримую сіонізм як єврейський патріотизм і бажання розбудувати свою державу, але в Ізраїлі, а не в Україні. А сіонізм як расизм, що прагне світового панування і для досягнення цього не гребує жодними засобами, мені справді ненависний, думаю, як і кожній порядній людині.

Оце й усе, пане Максиме, ви викрили себе як ідеолога сіонізму, спритного захисника його представників в Україні.

Є й особисте: ви вдаєтеся до недозволеного. Хто вам дав право на поважному зібранні поширювати про мене і мою сім'ю брехливі від початку й до кінця вигадки? Це підлість до шостого коліна, і я залишаю за собою джентельменське право на адекватну відповідь при зібранні української публіки. Або публічно вибачайтеся, щоб я не домагався цього через суд…