Розділ «Жайме Лернер Акупунктура міста»

Намалюйте своє місто

Вдалою акупунктурою буде спонукати городян цікавитися історією. Скільки насправді мешканців добре знають своє місто? Навряд чи хтось поважатиме те, чого не знає. Та і як поважати своє місто, не розуміючи його?

Намалюйте своє місто. Таке я запропонував під час виступу в Калі на День журналіста більш ніж двомстам репортерів. Яка межа бачення міста загалом у людей, які щодня описують і розповідають про своє місто?

Ідея цього мого виклику журналістам полягала не в тому, щоб проаналізувати місто з огляду на чесну чи шахрайську роботу мера. Я хотів побачити їхній власний погляд на недоліки та руйнівні моменти функціонування міста. Хотів довідатися їхню думку, те, як вони, працівники конкретної сфери, могли б сприяти розвитку міста.

Але як можна покращити місто, навіть не знаючи його? Що ви здатні зробити для свого міста, якщо навіть не спроможні його намалювати? Ось де найважливіший момент. Ми пізнаємо власне місто крізь призму певних вулиць чи асоціацій. Мапи, що ними мало хто вміє користуватись, це не більше, ніж мережеві розгалуження вулиць. Скажімо, красу річок мого міста я розгледів, лише коли почав працювати архітектором у відділенні муніципального міського планування.

Така ж історія з мапами областей (чи провінцій) країни. Те, що на них зображено, це переважно політичний дизайн муніципальних об’єктів, головоломки, що їхні частини з’єднуються, формуючи державу. Та насправді вигляд цієї держави, цієї країни не має нічого спільного з тими головоломками. Адже там не відтворено краси річок, пагорбів і плато, гірських хребтів та решти природних ресурсів.

Звісно, хто цього не помічає, завжди може отримати певне знання з того малого, що йому пропонується. Але це не одне і те ж. Намалюйте своє місто. Намалюйте свій регіон.

Намалюйте свою країну.

На посаді губернатора я розпочав кампанію, покликану заохотити всіх зберігати річки. Тоді гостро постала проблема забруднення річок каналізаційними відходами і сміттям, тому було виділено багато грантів, щоб усунути цю біду.

Опитав діток: «А чи знаєш ти, що за річка біля твого дому?» Як вони можуть поважати ті річки, якщо вони навіть не знають про них? І найгірше те, що майже всі ці водойми було забруднено каналізаційними відходами.

Виявивши річку поряд із будинком, у мене несподівано виникла ідея писати поруч із номером будинку назву найближчої до нього водойми. Так мешканці будуть зацікавлені її доглядати.

У Курітібі, у реконструйованому парку сільськогосподарських експозицій, зараз це Парк Наук, ми встановили великий макет штату Парана. Зображене на макеті дає більше знань, аніж місяць навчань та досліджень з історії та географії.

У тому ж парку побудували планетарій. Там розповідалося, як племінні народи бачили Всесвіт та небесні сузір’я. Ця чудова ідея коштувала лише $10 тисяч, дрібниця порівняно з вартістю традиційного планетарію.

Якщо індіанці змогли відтворити власне бачення сузір’їв і передати його наступним поколінням, то чому ж вам важко намалювати своє рідне місто? Адже такий малюнок буде доброю міською акупунктурою. Один раз засвоєне. Це закарбується в пам’яті якісним татуюванням.

Інструкції до втілення міської акупунктури

Місто — це, насамперед, місце зустрічі. Стадне за своєю суттю, місто завжди було центром створення норм суспільного виживання.

Невимовним ідеологічним конфліктом сучасного світу є глобалізація та солідарність. Як стверджує Маріу Соареш, нам необхідно «глобалізувати солідарність».

Також безсумнівно, що місто — це останній сховок солідарності. Місто — не проблема, місто — це її розв’язання.

Справді великою проблемою є розмежування економічної діяльності та житлових масивів. Розділення життя та місця праці.

А, власне ж, місто — це структура, в якій живе і працює його населення. Що більше інтегруватимуться міські функції, то більше поєднуватимуться верстви населення з різними віковими категоріями, різними доходами, то більше людяності отримуватиме саме місто.