Двадцять років "єврейської державності" в Україні, 1918-38

українізовані (Ілько Борщак, Осип Гермайзе, Олена Курило), нарешті, русифіковані євреї.

Перші, треті й четверті належать до певної етнокультурної традиції. Большевики

протистоять усім. Тож з якої точки зору Айзеншток і Абуґов можуть опинитись в одному

ряду, одному списку? Реально єврейські діячі УСРР від єврейства відмежовувалися. До

речі, Ленін взагалі відмовляв євреям в існуванні як нації: „Евреи в цивилизованном мире

не нация, они всего больше ассимилировались, – говорят К.Каутский и О.Бауэр. Евреи в

Галиции и в России не нация, они, к сожалению (и по вине не их, а Пуришкевичей), здесь

еще каста. Таково бесспорное суждение людей, бесспорно знающих историю еврейства и

учитывающих вышеприведенные факты ” 13.

Розглядаючи визначену тему, ми не маємо іншого вибору, як іти слідом за

большевицькими особистами. Адже коли зараз національності у нашому паспорті немає

(двадцятирічні громадяни України не мають жодного документу про свою національність),

то в совєцьких анкетах вона була. Я опублікував ранню, ленінську ще, анкету, що

зберігається у груповій справі тютюнниківців Костянтина Ковеля та Георгія

Немоловського, ув”язнених у листопаді 1921 року 14. Цей документ не може не

приголомшити, бо відкриває цікаву деталь, а диявол, як відомо, ховається саме в деталях.

Виявляється, ті, що присягали на "Капіталі", в першу чи другу чергу цікавилися

національністю дружини:

"Анкета

13 Ленин В.И. Критические заметки по национальному вопросу // ПСС. Том 24. М., 1961. С.