Двадцять років "єврейської державності" в Україні, 1918-38

роботу, створили безпрецедентний, небувалий в історії, глибоко продуманий державний

апарат тоталітаризму, досконалістю й потужністю якого не можна мимоволі не

захоплюватись. У філософському плані це один з найбільших внесків євреїв до світової

цивілізації, до загального історичного досвіду людства. Досвіду, якого не мають ні

англійці, ні американці. Маємо ми, китайці, тибетці, камбоджійці, північно-корейці та інші

24. Ідеться-бо про проживання, а часто – саме вмирання – у чужій українцям державі.

Оцей єврейський внесок – другий бігун світової історії, протилежний

християнству. Господь і сатана: довкола цієї осі обертається уся світова історія. Ми звикли

їх розмежовувати, протиставляти. Їхній розподіл – це жнива Господні. На початку ХХ

століття Пікассо, навпаки, в "Авіньйонських дівчатах" (1907) мистецькими засобами

показав, що світле й темне, буває, живуть разом.

Заради казуїстики можна поставити питання, скільки всього нових людей

складало в СРСР чи в Україні номенклатуру – і скільки в цій номенклатурі було євреїв.

Мовляв, не так і багато. Колись, можливо, хтось цим займеться, визначаючи, які ознаки

треба враховувати, з якого рівня йти угору, коли йдеться про номенклатуру. Принципи

підрахунку дуже важливі, оскільки сумарний облік керівників і виконавців дає викривлені

результаті. Справді, заради казуїстики можна призбирати латиські, українські та російські

прізвища чекістів. Совєцькі фальсифікатори робили це, щоб потім хтось ствердив: "Были

среди них (чекистов. – С.Б.) и евреи, но большинства они не составляли" 25. Сюди

згодиться й ім"я коменданта київської губЧК Михайлова, прізвище якого було Фаєрман.