І це не вигадка. Що було, те було. В одній із летючок Мефодія Голика-Залізняка
(квітень 1921) писалося: "Браття селяне! Багато часу український народ гнеться під
кацапсько-жидівським ярмом. Над нами глумляться жидівські наймити! Найкращі свідомі
сини України сотнями гинуть за нас по червоних чрезвичайках!" 64.
У справі півчого Мало-Софіївського собору Михайла Тарасенка 24 березня 1934
року чекіст Дикий допитав диякона Тараса Пономаренка: „Обычно сразу же у Тарасенко
возникал разговор исключительно на политическую тему, он мне разсказывал [...] о
ужасах, творящихся на селах – голоде, разрухе всего сельского хозяйства, говорил также о
том, что колхозы разваливаются, крестьяне разбирают свое имущество, земли сотнями и
тысячами гектар стоят и пустуют и, как заявил, близок тот час, когда измучен[н]ое
крестьянство и каждый тот человек, кому дорога родина, возстанут, свергнут власть
жидов, бандитов и грабителей [...]»65.
1 квітня 1934 року той самий Дикий допитав петербурзького міщанина, поляка за
національністю Іллю Баньковського у справі двох арештованих в Ірпені ченців.
Баньковський розповів ("показал") таке: "В другой раз на Ирпени в уютной, чистой
келейке Ульяна и Устина я застал группу крестьянок, напряженно слушавших речи отцов о
том, что советская власть, будучи в действительности еврейской, враждебна по своему
существу русскому православному народу, что эта власть планомерно, путем искусственно
созданного голода обессиливает русскую нацию и приводит ее к вымиранию [...]. При этом
отцы старались внушить крестьянкам, что вся советская система есть всемирный заговор
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Двадцять років "єврейської державності" в Україні, 1918-38» автора Білокінь С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 40. Приємного читання.