Двадцять років "єврейської державності" в Україні, 1918-38

- начальник КРО УҐБ УНКВД УРСР Харківської області, невдовзі голова трійки

УНКВД Київської області Ісаак Шапіро? Був живий 1959 року – керував відділом

постачання ҐУ племрадгоспів Міністерства сільського господарства УРСР.

Я не тільки що не вважаю, що ці люди «знали мало». У своїй сукупності вони

«знали» про події, «правда про які мала «небезпечний» характер», багато більше, аніж усі

разом узяті сучасні дослідники цих подій, які мають у своєму розпорядженні більше чи

менше паперів, але не відають того, що стояло ЗА паперами. Думаю, що пояснення

ліквідацій чекістів тим, що вони, мовляв, «багато знали», не витримує критики.

„Товариш” Сталін обґрунтував зміну політики 7 листопада 1937 року, виступивши

серед вузького кола своїх поплічників на обіді у Ворошилова. Як занотовано в щоденнику

Г.Дімітрова, що був присутній на цьому обіді, він звернув проти своїх ворогів ще не бачені

інвективи: «[...] он враг, заклятый враг государства, народов СССР. И мы будем

уничтожать каждого такого врага, был бы он и старым большевиком, мы будем

уничтожать весь его род, его семью. Каждого, кто своими действиями и мыслями, да, и

мыслями, покушается на единство социалистического государства, беспощадно будем

уничтожать. За уничтожение всех врагов до конца, их самих, их рода!» 52. Змінилася

концепція масового терору. Ішлося вже не про особисті реальні чи уявні злочини

конкретних людей. Ішлося також не про превентивне винищення класових ворогів, що

відповідало марксистсько-ленінській теорії. Почали викорінювати головних ворогів

диктатора. Сталінська офіційна пропаганда називала їх троцькістами, у часи Брежнєва