Двадцять років "єврейської державності" в Україні, 1918-38

часто, навпаки, вихідці з української території (згадаймо передусім Одесу) постачали

совєцьку північ. Але, що цікаво, свою державність вони створили зовсім не в Києві, а там,

де трапилась нагода, на той раз у Харкові, і не 1917 року, а іншого. Тоді українці виявились

дужчі й зформували Центральну Раду. Совєцькі державні форми перенесли в Україну 1918

року на своїх баґнетах муравйовці.

Не затримались. Революція спробувала залляти Україну 1919 року (вікопомні

тодішні чрезвичайки!). Большевики знову виявили свою слабкість.

Опанували Україну на кілька десятиліть лише після чергової спроби року 1920.

Такий початок єврейської держави в Україні.

Горішню межу, кінець їй 1938 року терористичними, бандитськими методами

поклав, як сказано, Сталін 47. Відкинуту на той час орієнтацію на світову революцію (у

творах Леніна вже давно викреслювали відповідні речення) змінила інша орієнтація – на

зміцнення тієї реальної багатонаціональної держави, якою большевики реально оволоділи.

Пояснюється це не так містичним вибухом російського патріотизму, як безвихіддю. Війна

проти німців за ту саму територію тільки зміцнила цю переорієнтацію. Територію назвали

батьківщиною.

Рухаючись далі, на відомому банкеті переможців 1945 року тостом за російський

народ Сталін проголосив уже однозначно російський характер своєї державності, але ж це

тривало дуже недовго. Крім того, сталінський патріотизм послідовністю не відзначався.

45 Пасманик Д. Еврейский вопрос в России // Общее дело. Париж, 1919. 14 сентября. № 67.