Доповідні записки №1, 2

          Поряд з видобутком нафти, головним чином, на Кавказі, відразу ж потає питання її транспортування для підтримки продуктивності сільського господарства на окупованих територіях. Питання транспорту має вирішальне значення для сільського господарства поряд з врегулюванням питання з вугіллям. Одночасно найважливіше значення для всіх територій має питання фінансування.

       Проблемою, яка також зачіпає всі регіони, є майже повна ліквідація приватної власності радянською системою. Цілком ймовірно, що вона перейде у практичну площину ще в ході окупації. Спонтанні дії неосвіченого сільського населення в разі самочинного розпуску колгоспних господарств можуть привести до серйозних економічних збитків.

        Отже, врегулювання цих питань повинно відбуватися не на місцевому рівні, а визначатися вищими інстанціями для всіх регіонів в цілому, що можна буде легко узгодити як з поправками на особливості того чи іншого району, так і з потенційно різними тактичними діями.

      Висновки

          З міркувань, викладених тут в загальних рисах, вибудовується наступний організаційний план, відповідно до якого потрібно:

       1) Створити більш-менш обмежене у своїх повноваженнях на час військових дій централізоване відомство у справах окупованих територій СРСР, якому ставилося б в обов'язок разом з органами вищої і верховної влади Рейху:

       а) видавати обов'язкові до виконання політичні директиви для окремих підконтрольних областей з врахуванням ситуації, яка склалася там і спрямовані на досягнення конкретних цілей;

           б) гарантувати поставки військового призначення для Рейху з усіх окупованих територій;

         в) керувати підготовкою і спостерігати за здійсненням рішень із загальних для всіх територій питань, як напр., фінанси і грошові кошти, транспорт, видобуток нафти і вугілля, виробництво харчових продуктів.

2) Проводити децентралізацію по чітко сформульованих для окремих (взаємопов'язаних з національної, економічної або політичної точки зору), адміністративних округів для вирішення поставлених перед ними конкретних і абсолютно різних завдань.

Створенння схематичного і з чисто економічних міркувань централізованого відомства, як це передбачається в даний час, навпаки, дуже скоро може довести свою недостатність і недоцільність. Такий центральний орган, відповідно, був би змушений на всіх територіях проводити в життя однотипні рішення, продиктовані виключно економічними міркуваннями, що може не тільки перешкоджати досягненню поставлених цілей, але при чисто бюрократичному підході, ймовірно, навіть повністю виключити рішення політичних завдань.

Тому виникає питання, чи не буде доцільніше при організації військово господарського управління з самого початку врахувати викладені докази. Через величезні простори і відстані і вже тільки через них виникають труднощі в управлінні, а також з огляду на цілком відмінні від західноєвропейських умови життя, нав'язані більшовизмом, в питанні про СРСР в цілому потрібен підхід, відмінний від того, що був примінений в окремих країнах Західної Європи.

2 квітня 1941 року

 Берлін, 8 травня 1941 р.

      Протокольний запис про бесіду зі статс-секретарем Кернером

       Сьогодні після бесіди з рейхсміністром доктором Ламмерсом, в якій він ознайомив мене з деякими пропозиціями поправок статс-секретаря Кернера, я запросив останнього для розмови. Я пояснив, що розпорядженням від 20.04.1941 фюрер довірив мені повноваження з централізованого вирішення питань, що стосуються східно-європейського простору, одночасно доручивши мені створення відомства рейхсканцелярії згідно моїм власним інструкцій. Якщо ж будь-які доповнення до підготовлюваного проекту управління окупованими східними територіями приведуть до змін, які виключають можливість централізованої роботи, я буду змушений доповісти фюреру, що його підпис під цим дорученням повинен бути відкликаний. Запропонована статс-секретарем Кенером зміна в § 6 проекту документа, де передбачається викреслення пункту, відповідно до якого рейхскомісари повинні отримувати вказівки виключно від мене, робить доручене мені завдання нездійсненним. Я описав ймовірність того, що вказівки, одержані паралельно, наприклад, рейхскомісаром в Києві, а по суті підчиненим йому уповноваженим по економічних питаннях - одні від мене, інші від рейхсмаршала, - створять дуалізм, особливо неприпустимий на таких величезних і важкодоступних просторах. У той же час, повноваження рейхсмаршала, як відповідального за виконання четирирічного плану, чітко описані і визначені згідно з наказом фюрера в іншому проекті документу, який складений доктором Ламмерсом. Я не можу поступитися словом "виключно", оскільки саме воно визначає те, в якій формі, в тому числі і сам рейхсмаршал, буде віддавати рейхскомісару вказівки щодо економічних питань. На мене покладене завдання політичного облаштування Сходу, і воно повинно бути скоординоване з вимогами чотирирічного плану.

         У відповідь на це статс-секретар Кенер виклав мені всю історію даного питання, відповідно до якої після доповіді фюреру пану рейхсмаршалу було доручено взяти на себе керівництво всією економікою в цілому, включаючи східні території, і залучити для вирішення цього завдання всі необхідні, в тому числі і військові, інстанції. На основі цих міркувань і виникла вимога усунути положення, при якому відразу два відомства відповідали би за питання економіки. Я повністю погодився з викладеним і сказав, що в такому разі це питання можна вважати непорозумінням, висловивши переконання в тому, що як проект мого призначення на посаду, так і проект документу, що регулює мої взаємини з рейхсмаршалом, складають одне ціле, і тому немає ніякої необхідності в зміні не тільки § 6, а й § 10, де повторно вказується на повноваження відповідального за виконання чотирирічного плану. Статс-секретар Кернер сказав, що зміни до § 10 були запропоновані з метою уникнути непорозумінь, на що я відповів, що повноваження рейхсмаршала були чітко визначені в указі щодо виконання чотирирічного плану, а значить розбіжності стосуються не наших з ним відносин, а взаємодії з іншими вищими органами рейху і іншими партійними і державними інстанціями в цілому.

       Після деяких роздумів було досягнуто такої конвенції щодо практичного виконання очікуваних робіт. Керівник відділу по господарсько-політичній координації мого відомства отримає постійне місце при "Економічному штабі Ост" пана рейхсмаршала. Тим самим він отримає можливість детального ознайомлення з усіма висунутими там міркуваннями, що зачіпають економічні питання Сходу. Що стосується поточної роботи мого відомства, то до нього для вирішення питань координації будуть постійно прикомандировані міністеріаль-диригент Шлотерер (промисловість) і міністеріаль-директор Ріці (Продовольство).

          Було досягнуто єдності думок про незначні зміни щодо пошти,

транспорту і § 11.