Розділ «V ЧАСТИНА»

[Бережанський суд проти 12 селян обвинувачених за приналежність до ОУН засудив 3 березня 1936 року: Миколу Василишина на 6 років, Теодора Слободу на 5 років, Гриня Николина на 3 роки, Дмитра Лалака на 4 роки, Михайла Чорного на 5 років, Івана Сидора на 4 роки, Михайла Левицького на 6 років; Михайла Євчина і Федька Зозулю по 2 роки; Степана Гамдзія і Осипа Гарасевича кожного по 2 роки і 3 місяці; Марію Ґембайло звільнено.

7 квітня 1936 року в Луцьку на Волині за приналежність до ОУН засуджено: Євгена Шульгу, Т. Терпла, І. Корнелюка, Лідію Кушнірук і Зінaїду Бах на кару по 2 роки ув'язнення.

Львівський суд наприкінці квітня засудив за ОУН чотирьох селян: О. Івасика та М. Порохняка по 9 років в'язниці; Пакоша на 7 років та М. Пришляка на 5 років. Зголошено відклик.]

У травні суд у Стрию засудив на 20 днів ув'язнення і 200 злотих грошової кари Петра Мірчука – за надрукування у видаваному ним двотижневику „Наш Світогляд” гимну українських націоналістів. Наклад часопису сконфісковано.

10 червня 1936 року суд у Львові за приналежність до ОУН і поширювання підпільних видань в сокальському повіті засудив: Івана Бойка з Тартакова на 6 років, Володимира Андрущака з Лещатована 5 років, Петра Максимова й Івана Семенюка з Лещатова по 15 місяців, Омеляна і Дмитра Олеськів із Лещатова по 18 місяців ув'язнення. До всіх засуджених пристосовано амнестію і зменшено їм кару на одну третину.

У жовтні 1936 року в Бережанах відбувся процес проти 19 українців із Німчина й Денешк овець, пов. Рогатин, і Перловець, пов. Станиславів, обвинувачених у приналежності до ОУН та в участі в політичному вбивстві. Суд засудив: Івана Любомирецького й Андрія Засядку на кару смерти, замінивши кару, на підставі амнестії, на досмертне ув'язнення; Теодора Тутка на 15 років, Петра і Матвія Тутка по 12 років, Омеляна Орната на 5 років, Івана Тутка на 3 роки, Яр. Тутка на 2 роки, М. Бублінського й О. Довгого по півтора року, Г. Білоуса на 6 місяців тюремного ув'язнення. 7 підсудних звільнено.

29 жовтня 1936 року бережанський суд засудив за ОУН мґра Василя Лабу на 1 рік в'язниці (з завішенням кари) і селянина Дмитра Чмира на 10 місяців.

У Ряшеві засуджено в листопаді 1936 року абсольвента медицини Володимира Кобільника на 3 роки в'язниці за ОУН.[298]

5 листопада суд у Бережанах судив 13 українців за участь у сутичках з поліцією під час панахиди на могилах героїв у Залипю. Засуджено: Андрія Кушалу на 2 і пів року, І. Куп'яка, В. Сенаха, В. Ворону – по 2 роки, С. Стодольського на півтора року, М. Галузу та М. Матульську – по пів року ув'язнення. 5 підсудних звільнено.

У січні 1937 року бережанська поліція заарештувала, під закидом приналежности до ОУН, Михайла Семчишина і Дм. Стецюка з Вербова, та Василя Лихолата з Потока.

16 січня 1937 року львівський суд присяглих засудив за приналежність до ОУН і протидержавну діяльність Володимира Макара на 7 років і Василя Хому на 5 років ув'язнення. Третього підсудного з Сокальщини, Мирона Смулку, звільнено.

8 лютого суд у Львові засудив за приналежність до ОУН, трьох українців з Гологоравського, пов. Рава: Дмитра Пелипа на 5 років, Теодора Чорного на 3 роки, а М. Богуша на 2 роки тюремного ув'язнення. Двох підсудних звільнено. На підставі амнестії двом першим засудженим зменшено кару на одну третину, а третьому всю кару.

Суд у Станиславові 18 лютого 1937 року судив богослова М. Остап'юка та вчительку О. Шандрівську, обвинувачених у приналежності до ОУН і в участі в шкільній акції. Підсудних звільнено, але на другій судовій розправі засуджено М. Остап'юка на 10 місяців, а О. Шандрівську на 8 місяців ув'язнення.

26 лютого 1937 року бережанський суд засудив селянку Варвару Перефенко з Залипя, пов. Рогатин на 8 місяців в'язниці під закидом, що вона в сутичці з поліцією під час панахиди за поляглих спільно з іншими побила поліційного аґента, обшукала його кишені, щоб забрати револьвер і закликала людей: „бийте ляха, нехай здохне”.

28 лютого в Самборі заарештовано, закуто в кайдани і відвезено до в'язниці в Городку Льва Шкреметка.

З березня 1937 року, за розліплювання летючок, суд у Тернополі засудив Степана Шахрая зі Ступок на 2 роки ув'язнення.

В Журавні в березні арештовано, під закидом протидержавної діяльности, Степана Федака, який у 1921 році стріляв у Львові до Пілсудського, а після відбуття кари та закінчення студій за кордоном працював в українській кооперації.

Суд у Тернополі засудив М. Івасєчка з Константинівки, за виголошення протипольської промови під час похорону вбитого польськими „стшельцами” Ю. Недошитка, на 8 місяців, а Павла Попова, Михайла Попельняка і Захара Недошитка з Ходачкова Малого за співання революційних пісень під час того похорону – першого на 4 місяці, а двох інших по 3 місяці ув'язнення.

9 березня 1937 року львівський суд присяглих засудив студента права Андріяна Горницького на 3 роки в'язниці за „накликування до злочину”, під час Варшавського процесу Ст. Бaндери і товаришів.

12 квітня окружний суд у Сяноці засудив завідателя парохії о. Василя Гарцулу в Скороднім біля Лютовиськ на 9 місяців в'язниці за те, що він роздавав шкільним дітям дитячий леґальний місячних „Дзвіночок” і мав конфлікт з управителькою школи.