Розділ «Частина II»

7 жовтня 1919 р.

Протокол

1919 року жовтня 7 дня у м. Кам’янець-Подільським Військовий Слідчий, командірований до Державної Слідчої Комісії Ігорь Мещерський 519 згідно дорученню Комісії допитував з додержанням ст. 443 Уст[аву] Карн[ого] Суд[очинства] нижчеписаного свідка, котрий показав:

Я, Микола Степанович Чудінов 37 років православний мешкаю у м. Кам’янці-Под[ільському] по Поштової вул. 4.14 по ділу показую:

Про працю самостійників у Галичині я нічого не знаю в тім напрямку щоб підтримувати Оскілка. Весною, не пам’ятаю саме коли, мене покликав Сергій Шемет, коли я був в Станіславові, у пріватний дім на якийсь сбір, де були представники ріжних партій в тим числі У[країнських] Соціалістів] Революціонерів] і У[країнських] Соціалістів] Демократів]. Здається, Балабачана там не було. Балачки там були звичайні — про ситуацію і таке инше. На другий день було призначено у Молодій Громаді знов зібрання, було на тому зібранню чоловік 7–8. Були там Маціевич, Липа і інші був і Балабачан. В кінці зібрання, коли декілька чоловік різішлось приїхав Симонов, якого я вперший раз бачив, і почав казать новости, котрі він привез. Що він казав точно не помню, знаю тільки, що він казав про обставини при котрих проходила Оскілківщина. У Станіславові я мешкав на одній вулиці з Шеметом і Балабачаном. Я з ними часто зустічався які особисти їх були відношення я не знаю. Більш з приводу сього сказати нічого не маю [64].

Прочитано. Микола Чудінов.

Мещерський.

(ЦДАВО України. — Ф.3810. — Оп.1. — Спр.2. — Арк.63–64. Оригінал.)

Документ № 59

Постанова Державної слідчої комісії у справі П. Болбочана

Не пізніше 30 листопада 1919 р.

Постанова

1919 року листопаду дня, в м. Кам’янці на Поділлі Державна Слідча Комісія, яка утворена на підставі законів з 30 квітня і 5 липня ц. р. для розсліду повстання отаманів Оскілка і Балбачана, розглянувши справу про повстання отамана Балбачана з участю деяких осіб і організацій [визнала]:

І

В травні 1919 року Державним Інспектором Запоріжської групи було призначено Гавришка, який в перший же день прибуття до штабу групи зауважив командуючому групою Володимиру Сальському, що він — Гавришко — «Інспектор від Держави, а не від сучасного ганебного уряду». Почавши службу, Гавришко весь час проводив у 7 дівізії, в якій помічалось більш-менш тепле і прихильне відношення до свого прежнего командуючего Балбачана, мало цікавився инчими дівізіями, але одночасно старався уявити собою саму найвищу владу.

II

6 червня 1919 року в Проскурові Державний Інспектор Запоріжських військ отаман Гавришко видав від свого имени друкованого наказу за ч.4, в § 1 якого було зазначено: «Всі негайні питання, які підлягають вирішенню Державного Уряду, до прибуття Уряду республики будуть вирішатись мною».

III

7 червня 1919 року, на другий день після захоплення нашими військами Проскурова, туди прибув отаман Балбачан і побував в ресторані в досить великій компанії з Гавришком, начальником] дів[ізії] Осмоловським, ком[андирами] полків Зельницьким, Дьяченко та инчими, яких свідок Володимир Сальський не пам’ятає.

8 червня біля 7 годин ранку командуючому групою Сальському доставлено було відношення з 7 червня 1919 року 4.45 за підписом Дер[жавного] Інсп[ектора] Гавришка такого змісту: (…) [65] 520.