TextBook Зміст
Розділ без назви (1)
І. ДРЕВНЯ ТА ДОКИЇВСЬКА УКРАЇНА
II. КИЇВСЬКА РУСЬ
III. ВЕЛИКА ЛИТВА
ІV. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА
V. ПЕРША ЗУПИНКА ІСТОРІЇ
VI. ДРУГА ЗУПИНКА ІСТОРІЇ
VII. ДРУГІ ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ
VIII. ТРЕТЯ ЗУПИНКА ІCТОРІЇ
IX. ТРЕТІ ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ
Х. КІНЕЦЬ ТРЕТЬОЇ ІМПЕРІЇ
ПІСЛЯМОВА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитатизавантажити книгу «Аналітична історія України» автора Боргардт Олександр у форматі fb2 на ваш телефон, Android, iPhone, iPad або читання в Інтернеті безпосередньо на сайті. Багато сайтів використовують урізані версії книг і в якості зберігання книги Per-to-Per мережі (тобто віддають користувачу torrent файли). У нас завжди повна версія книги. Ми також не використовуємо такий варіант завантаження книг як .torrent, вам не потрібно використовувати сторонні програми (наприклад, uTorrent). Книги зберігаються в архіві і доступні по прямому посиланню.
У книзі освітлено період історії України від її перших відомих нам початків, і далі до 1991 року.
Книга Олександра Боргарда відзначається культурною гостротою суджень і науковим підходом до аналізованих історичниї подій. Чітка логіка викладу і аналізу матеріалу – основа цієї ґрунтовної розвідки, яка у певному сенсі є безпрецедентним явищем у огромі сучасної історіографічної літератури. Небайдужість і глибокий патріотизм – це ті дві риси, які безпомильно маркують творчість дослідника і привертають увагу до його книг людей часом діаметрально протилежних політичних та естетичних поглядів. «Аналітична історія» має стати настільною книгою кожного свідомого і небайдужого інтелігента в сучасній Україні.
Зазначимо, що центр ваги цієї історико–публіцистичної праці лежить не стільки в тому аби відтворити минуле, а головне, щоб його проаналізувати. Щоби принаймі не наступати на ті ж самі граблі. Щодо цього, процитуємо радше самого автора:
«Нас тут цікавлять саме історичні події, як наслідок певних причин. Будуть цікавити рушійні сили подій, та те, що могло би бути якби змінилися певні причини. Тобто нас цікавитимуть не так самі історичні події як такі, а радше те, звідки вони виникають, та до чого та в який спосіб призводять. Оце ми й будемо вважати якоюсь мірою, не більше – аналітичною історією».
Відповідно стиль викладу обраний не стільки академічний, скільки публіцистичний, що має максимально поширити коло можливих читачів. Це, деякою мірою, не можна вважати новацією бо є продовженням досвіду П. Штепи, М. Мироненка, Є. Гуцала та багатьох інших.
