Історія української літератури. Том 6

И за самых велможных коронных гетманов 3.

Многіи там рыцери на пляцу зостали,

Сердца поганам против христіан додали.

Ба и в так рочной войнЂ 4 Бог вЂсть як бы было,

Кгды бы Запорозкоє войско не прибыло.

Котороє с коронным войском обок ставши,

Менжне поган разило, / в помоч бога взявши.

Оттоль вЂдаймо, чого / згода доказуєт:

Домы, панства и царства вцале заховуєт!

Дай, боже зъгоду межи / всЂми христіаны,

И звитязство христіанским 5 царом над поганы.

1 Читати: непрьятелей.

2 Читати: непрьятелюм.

3 Автор має на гадці погром польського війська під Цецорою 1620 р.

4 Хотинській.

5 Христьянским.

По цім "Епілокг — смертю пораженого до живых", декламація про неминучість смерті — широко розповсюджена тема, з котрою мали ми нагоду познайомитися в т. IV, дуже близько підходить до неї, місцями впадає в гумористичний тон:

Юж му в тот час не радить / Кгален з пЂкгулками,

АнЂ поможет мудрый / доктор з сыропками,

Юж прожноє лЂкаров всЂх будет стараньє,