Історія української літератури. Том 1

Інші, пізніші варіанти представляють сю робочу дружину як слуг господаря-пана, боярина чи що:

На вметіненьку красно вметено,

Красно вметено перед світленьков,

А в тій світлоньці стоять столове,

На тих столовех стоять обруси,

Стоять обруси все ільчистії,

Стоять конвоньки 1 щирозлотнії,

1 В друкованім (Гн., І, с. 133): повноньки.

Щирозлотнії, з вином повнії.

Перед ним стоять його служеньки,

Шапочки держать, низько ся клонять:

«Ой наш паноньку-господареньку,

Ой як ми тобі вірне служимо!»

«Вірне служите, я добре плачу!

Мої служеньки, барзо вірнії,

Беріть ключики, а все дрібнії,

А гоніть воли а все з обори.

Ой поїдеме в чистеє поле,

В чистеє поле за [на?] Чорне море.

Будемо сіяти жито-пшеницю,