Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

· Джерела особового походження: спогади (мемуари), щоденники, листи, автобіографії та ін.;

· Матеріали конкретно-соціологічних досліджень*2.

*2: {Джерела української діаспори залежно від їх характеру включаються до відповідних груп.}

У певних варіаціях ця схема може застосовуватись у джерелознавчих оглядах курсових, бакалаврських, дипломних і магістерських робіт, дисертаційних досліджень. Корекції вносяться в залежності від теми роботи, її дослідницьких завдань і розмаїтості наявних джерел. При цьому слід зауважити, що схему класифікації джерел не можна ототожнювати з рубрикацією списку використаних у роботі джерел і літератури, оскільки вона виконує зовсім іншу функцію.

Підсумовуючи сказане про класифікацію джерел, варто ще раз зауважити, що йдеться не про формальну процедуру, а про важливе теоретико-методологічне завдання, один із дослідницьких методів опрацювання джерел, який сприяє з'ясуванню природи і походження джерела, його об'єктивно-суб'єктивного характеру, структури. Всі існуючі класифікаційні схеми ґрунтуються на пріоритеті тих чи інших ознак спорідненості джерел, а тому мають досить умовний характер. Вибір класифікаційних схем не самоціль, а об'єктивна необхідність. Визначальним чинником завжди виступає проблематика наукового дослідження, його мета і завдання, склад і характер джерельної бази. Досконалість класифікаційної схеми, її відповідність завданням конкретного дослідження, а також наскільки кваліфіковано ця схема застосована істориком, є важливою передумовою успішного досягнення поставленої мети.

Загальним правилом будь-якого історичного дослідження праці має бути обґрунтування у джерелознавчій частині вступу мотивів вибору тієї чи іншої моделі класифікації джерел і відповідна характеристика кожної з виділених груп. Це є показником наукової культури, одним із критеріїв рівня дослідження, що суттєво впливає на Його результативність та оцінку.

Викладені у цьому розділі підходи до класифікації джерел, запропоновані схеми мають насамперед науково-прикладне значення, розраховані на навчально-наукові цілі, музеєзнавчу та краєзнавчу діяльність, джерелознавчу практику. Вони можуть служити ключем для історика-початківця в пошуку джерел, їх виявленні, обліку, первинній систематизації, опрацюванні й отриманні джерельної інформації і реконструкції на цій основі історичного процесу.

Завдання та запитання для самоконтролю

1. Що таке класифікація джерел?

2. Чим відрізняється класифікація від систематизації джерел?

3. Що означає "класифікаційна ознака" джерела? Вкажіть на споріднені ознаки речових і зображальних джерел. Чим відрізняються джерела цих типів?

4. Що розуміють під класифікаційною схемою?

5. Назвіть найбільш поширені класифікаційні схеми і вкажіть на їх прикладне значення.

6. Які чинники мають вирішальне значення для вибору оптимальної схеми класифікації джерел?

7. У чому полягають особливості класифікації джерел з історії України?

8. Зробіть класифікацію словесних джерел з теми Вашої курсової роботи, реферату.

Бібліографічні посилання

1. Див.: Ковальченко И. Д. Исторический источник в свете учения об информации //История СССР. 1982. № 3. С. І43.