Розділ «3.2. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ»

È за типом торгівлі ринок цінних паперів має дві основні форми - публічну та комп'ютеризовану.

Як і будь-який інший, ринок цінних паперів формується, виходячи з попиту та пропозиції, урівноважених ціною на фінансові інструменти. Через ринок цінних паперів акумулюються грошові нагромадження кредитно-фінансових інститутів, корпорацій, підприємств, держав, приватних осіб і спрямовуються на виробниче та невиробниче вкладення капіталів.

Ринок цінних паперів об'єднує частину кредитного ринку (ринок боргових інструментів позики або боргових зобов'язань) та ринок інструментів власності. Іншими словами, цей ринок охоплює операції з випуску й обертання інструментів позики, інструментів власності, а також функціонування їх гібридів і похідних.

Отже, головною метою розвитку ринку цінних паперів є залучення тимчасово вільних інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення подальшого зростання виробництва.

Загальний стан ринку цінних паперів характеризується фондовими індексами та їх динамікою. У фінансових публікаціях (засобах інформації) публікуються біржові та позабіржові фондові індекси для міжнародного ринку акцій загалом, а також для регіональних та національних ринків зокрема. Так, Morgan Stanly Capital International (MSCІ) публікує такі індекси:

– Світовий - 1500 акцій з 22 країн;

– Європейський - 600 акцій;

– По Європі, Австралії та Далекому Сході (EAFE) - 1000 акцій.

Ці індекси враховують близько 60 % капіталізації кожного ринку.

У "Financial Times" публікуються фондові індекси для основних національних, регіональних та світового ринків (FT/S & Р Actuaries World Indices), які визначаються спільно з FTSE International Standard & Poor's. Регіональні індекси визначаються для таких регіонів, як Америка, Європа, Тихоокеанський регіон, Євротихоокеанський регіон, Японія, Північна Америка та інші. Для кожного індексу наводяться:

◊ значення в доларах США, евро, японських єнах та національних валютах;

◊ зміна у відсотках щодо попереднього дня торгів індексу в доларах США, євро та національних валютах;

◊ середнє значення дивіденду.

Індекси FT/S & Р Actuaries базуються на даних близько 2500 акцій та враховують більш ніж 70 % капіталізації кожного ринку. Існують й інші міжнародні фондові індекси. Так, з 1987 року Solomon Brothers та Frank Russell публікують індекси Solomon/Russell Global Equity. Союз швейцарських банків (Union de Banques Suisses - UBS) визначає регіональні та світові індекси на основі значень основних національних індексів. Банк Credit Swiss First Boston також визначає міжнародні індекси, які згодом публікує в "Euromoney".

Зазвичай, інвестори-резиденти надають перевагу національними індексам, а іноземні інвестори - світовим. Деякі з них наведені у таблиці 3.1.

Макроекономічна ситуація тенденцій розвитку фондового ринку України визначається через інтегральний індекс фондового ринку, який визначається відповідно до методики, затвердженої Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [14].

Національні фондові індекси

Ця методика визначає порядок розрахунку, інформаційну базу та критерії відбору підприємств для розрахунку інтегрального індексу фондового ринку. Підприємства - емітенти, які будуть введені до бази для розрахунку інтегрального індексу мають відповідати таким вимогам:

◊ обсяг торгів емітентів дорівнює 70-80 % загальної ринкової капіталізації підприємств - емітентів акцій;

◊ обсяг торгів за такими підприємствами повинен складати 50-60 % торгів за акціями на вторинному ринку за угодами купівлі-продажу.