Подальший розвиток аналітики неминуче приводить до оформлення в ній організаційного аспекту, що означає цілеспрямовану діяльність різного роду аналітичних організацій, перетворення аналітичної діяльності в об'єкт організації і управління.
Рис. 4. Триланкова проблемно-методолого-ціннісно-нормативна природа аналітики
У зв'язку із цим під аналітикою варто розуміти задовольняючу деяким цінностям і стандартам діяльність спеціальних організацій або підрозділів органів управління або окремих осіб щодо одержання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів [32].
З погляду технологічного аспекту аналітична діяльність складається з таких етапів:
• 1) розробка програми проведення аналізу, що передбачає досягнення визначеності проблеми, об'єкта, предмета, цілей, завдань, гіпотез й інструментарію аналізу;
• 2) формування, пошук або укомплектування дослідницького колективу, підготовка його для аналітичної роботи;
• 3) розробка дослідницьким колективом концепції явища, яке аналізується, що дозволяє пояснити саме явище й можливі його зміни;
• 4) побудова системи показників і критеріїв, що відображають сутність проблеми, істотні властивості досліджуваного об'єкта. При цьому важливо, щоб показники і критерії їхньої оцінки були сформульовані чітко й однозначно;
• 5) збирання, систематизація, обробка інформації відповідно до показників і критеріїв аналізу. При цьому застосовуються всілякі методи одержання інформації - від статистики до опитувань;
• 6) власне аналіз інформації, спрямований на перевірку сформульованих у програмі гіпотез, виявлення причин і закономірностей розвитку об'єкта;
• 7) вироблення практичних рекомендацій для органів управління за результатами вирішення виниклої проблеми;
• 8) складання аналітичних документів за результатами аналізу: звіту, аналітичних записок, прес-релізів та ін.
При такому моделюванні під аналітикою варто розуміти задовольняючу деяким цінностям і стандартам інформаційну діяльність спеціальних організацій або підрозділів органів управління, або окремих спеціально підготовлених осіб з одержання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів [32].
Спираючись на сформульовані положення сутності аналітики, можна дати класифікацію її основних різновидів. Насамперед, підкреслимо, що класифікація аналітики недостатньо розроблена у сучасному аналітикознавстві.
Аналітична діяльність може бути класифікована за такими ознаками, як тип ціннісної орієнтації, тип об'єкта аналізу (сфери положення об'єкта), тип курируючої науки, тип домінуючого методу, рівень пізнання, місце в дослідженні, тип організації, тип кадрового забезпечення, ступінь відкритості для суспільства, а також тип часової детермінації. При цьому кожний різновид аналітичної діяльності має своє призначення в суспільстві, характеризується технологічною специфікою [32] (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
| За типом ціннісної орієнтації | Конструктивна аналітика орієнтована на творче вирішення проблеми з погляду суспільного блага. · Деструктивна аналітика спрямована на руйнування, розпалення конфліктів, досягнення результату за рахунок суспільного блага |
| За типом об'єкта аналізу (сфери положення проблеми) | Економічна аналітика орієнтована на дослідження економічних явищ, об'єктів і процесів, залежно від величини об'єктів поділяється на макроекономічну і мікроекономічну аналітику. Екологічна аналітика осмислює екологічні системи, взаємодії людини й природи. · Управлінська аналітика припускає дослідження управлінських систем, особливо процесів прийняття рішень. Соціальна аналітика припускає аналіз об'єктів, явищ і процесів соціальної сфери суспільства. · Політична аналітика відображає політичні явища, інститути і процеси (містить у собі власне політичний аналіз й аналіз політики як об'єкта). · Педагогічна аналітика спрямована на вивчення процесів виховання. · Ментальна аналітика досліджує духовні процеси |
| За типом курируючої науки | Філософська аналітика - це осмислення всього сущого з позицій філософії. · Аксіологічна аналітика - розуміння цінності явищ із позиції науки про цінності.. · Прогностична аналітика орієнтована на використання досягнень прогностики, осмислення явищ сьогодення 3 позиції запитів майбутнього. · Історична аналітика вивчає явища минулого, а також сьогодення в аспекті наступності, з позицій історичної науки. Економічна аналітика - дослідження на інструментальній базі економічних наук. · Політологічна аналітика осмислює політичні об'єкти, інститути, процеси 3 позиції політології. · Соціологічна аналітика ґрунтується на вивченні суспільства і його підсистем з позицій соціологічної науки. Праксеологічна аналітика орієнтована на дослідження ефективності й раціональності діяльності з погляду праксеології. Психологічна аналітика використовує арсенал психології. Культурологічна аналітика застосовує культурологію. Етична аналітика ґрунтується на принципах етики. Естетична аналітика вивчає явища з позицій естетики |
| За типом домінуючого методу | Системна аналітика застосовує системний підхід (структурний, функціональний, структурно-функціональний). Логічна аналітика ґрунтується на інструменті логіки. Причинно-наслідкова аналітика спирається на причинно-наслідковий підхід до явищ дійсності. · Проблемна аналітика припускає застосування проблемного підходу до вивчення реальності. · Статистична аналітика ґрунтується на принципах і методах статистики (кореляційний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний, коваріаційний різновиди аналізу). Програмно-цільова аналітика спирається на програмно-цільовий метод. · Балансова аналітика ґрунтується на методі балансу. Ситуаційна аналітика припускає осмислення складних ситуацій |
| За рівнем пізнання | Методологічна аналітика припускає осмислення об'єктів і процесів з погляду принципів, методів, прийомів. Теоретична аналітика являє собою аналіз із позицій уже наявної теорії або її побудови. · Емпірична, або фактологічна аналітика орієнтована на виявлення фактів та їх закономірностей |
| За місцем у дослідженні | Первинна аналітика виступає складовою дослідницького процесу одержання й осмислення результатів. Вторинна аналітика являє собою осмислення результатів проведених раніше досліджень |
| За типом організації | Аналітика державних організацій здійснюється в органах державної влади. · Аналітика органів місцевого самоврядування здійснюється в органах державної влади. · Аналітика організацій третього сектору здійснюється суспільними неприбутковими організаціями. Персональна аналітика здійснюється окремими аналітиками без включення їх у спеціальну організаційну структуру |
| За типом кадрів | Професійна аналітика здійснюється професійно підготовленими кадрами за відповідну винагороду. Непрофесійна аналітика здійснюється людьми без спеціальної професійної підготовки |
| За ступенем відкритості для суспільства | Відкрита (публічна) аналітика характеризується публічною презентацією результатів аналізу. · Закрита аналітика: результати підпадають під державну, корпоративну або службову таємницю |
| За типом часової детермінації | Актуальна аналітика здійснюється в межах проблем сьогодення. Ретроспективна аналітика орієнтована на проблеми минулого. Прогностична аналітика орієнтована на віддалений результат тих чи інших дій або рішень |
Таким чином, аналітика являє собою соціальне явище, що швидко розвивається, для якого характерні деякі закономірності. Найбільш важливою серед них є інституціоналізація аналітичної діяльності, яка стає поширеним і впливовим видом соціально-економічної діяльності, що все сильніше спирається на цінності, норми й стандарти, які формуються в суспільстві.
Особливу грань соціалізації ІАД являє собою феномен "масової аналітики". У різних ЗМІ (телебачення, традиційна і електронна періодика) сформувалися інформаційно-аналітичні рубрики, передачі, жанри, розраховані на інтереси широкої громадськості. Адресна експертиза актуальних подій і тенденцій вітчизняної та світової політики, економіки, соціальних, екологічних та інших проблем потіснила суто інформаційні жанри ЗМІ, зайняла певне місце в діапазоні інформаційних потреб пересічних громадян.
Фундаментальні причини, що породили даний феномен, очевидні: ускладнення інформаційного контексту повсякденного буття соціально жорстко проявилася і оголила залежність обивателя від глобальних, національних, регіональних процесів, інформаційна включеність пересічного громадянина у світові події (поінформованість, обізнаність як синоніми причетності, як ефект співучасті). Все це призвело до виникнення стійкого інтересу до аналітики, що виконує по відношенню до широкого загалу пояснювальну, прогностичну та консалтингову функції. Особлива соціокультурна місія "масової аналітики" полягає в її методологічної функції: аналітичні матеріали не тільки пояснюють закономірності реальності, але і демонструють зразки аналізу подій і фактів, методи інтерпретації їх смислів, формують інформаційну культуру, відповідну інформаційного режиму громадянського суспільства [21].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності“ на сторінці 3. Приємного читання.
